У глибину століть сягає наша історія .Пізнати її допомагають нам книги і самобутня народна творчість , традиції та обряди.Крізь призму сучасності ми поглянули на минуле, відчули красу і поезію давніх звичаїв та обрядів , стали учасниками одного з чудових свят української молоді – Андріївські вечорниці.
Вечір напередодні свята Андрія вважався чарівним, а ніч – доленосною.Існувало багато парубочих ворожінь, але ще більше ,звичайно , було дівочих.Ці ворожіння добрі , вони не несуть у собі нічого лихого.Молодь цієї ночі не лягала спати , бо це була своєрідна Українська карнавальна ніч.Це була ота єдина ніч протягом року , коли дозволялися різні парубочі жарти та витівки.
У таку атмосферу ворожінь та жартів поринули учасники дійства ( учні 10 класу , частково 11 та 9 класів) та гості свята. Традиційно гостей зустрічали господиня та господар дому ( Гнира Марія , Процев’ ят Максим), кума( Мисів Христина).Дівчата , жартуючи , ліпили вареники, пекли калиту та пиріжки, ворожили на свічках , на нитках, на перстенцях, на чобітках, на торбинці, плели віночок та ловили його. До них приєдналися хлопці.Лунали гуморески , приповідки, колядки.На вечорниці завітав і Стецько ( Яхимець Володимир) з гарбузом і бубликами ; маленькі колядники ( учні 5-7 класів).Цікавим був і обряд кусання калити, де дід Филимон ( Матис Роман) прижартовував до дівчат та хлопців.Свято завершилося частуванням пампушками і печивом та традиційною місцевою колядою,,Небо і земля”.
О.М.Козиняк, класний керівник 10 класу
Немає коментарів:
Дописати коментар