«Святий Миколай іде — Різдво веде»

Свято лине Миколая –
Серденько радіє.
Йде святий до нас із раю
Принесе надію.

Подарує віру в чудо
І любов велику.
Поклоніться, добрі люди,
Цьому чоловіку.

Насичений подіями рік добігає кінця, і наступає довгоочікувана казкова пора, коли дива стають реальністю. В ніч з 18 на 19 грудня Святий Миколай спускається із небес, щоб нагородити малюків за їх добрі вчинки. Найбільш щиро, з великим захопленням і радістю сприймають це свято діти, бо Святого Миколая завжди вважали покровителем і заступником дітей. Тож саме вони найбільше чекають на це свято. Адже малеча знає, що за її слухняність, старанність, працьовитість Святий принесе їм безліч подарунків.

18 грудня у  Чернівському НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району  з самого ранку панував  святковий настрій, адже  радісні діти спішили до школи, бажаючи чим швидше одержати гарний пакунок від святого Миколая. Перший поверх школи  був прикрашений чудовими новорічними  композиціями, створеними дітьми  та  їх батьками. Фантазії наших учнів не переставали дивувати:  святкові ялинки були виготовлені не лише із справжніх зелених гілочок, а й з   паперу, тканини, цукерок!

 У  актовій залі  школи під керівництвом педагога-організатора Федевич Тетяни Ігорівни пройшло свято ««Святий Миколай іде — Різдво веде»».  З добрими побажаннями та гостинцями до дітей завітав Святий Миколай та його помічники янголи та ще багато казкових героїв, які подарували малюкам солодкі подарунки. А діти у відповідь - різні вірші, пісеньки і танці.

 Активну участь  у заході брали учні 1-5 класів, до них приєднались вихованці ДНЗ які    розповіли віршики і заколядували колядку про Святого Миколая. Увірвалися на сцену й кумедні бісенята. Ці бешкетники принесли різочки для неслухняних дітей і намагалися зіпсувати свято, але в них так нічого і не вийшло.

Вихованці школи  мали змогу поводити зі Святим Миколаєм хоровод, заспівати з ним  гарних колядок. Не були обділені  цього дня діти – сироти та діти – інваліди.Приємно, що у день Святого Миколая дитячі мрії можуть здійснитися. Мабуть, цьогорічне свято запам’ятається малечі надовго, а подарунки приноситимуть радість і задоволення.

Педагог-організатор,

Федевич Т.І.

Відроджуємо традиції рідного краю

З-поміж найбільших зимових свят чи не найвеселішим та найочікуванішим був день Андрія, 13 грудня, коли, за українським звичаєм, сільська молодь збиралася в одній хаті на так званих «великих» вечорницях, влаштовуючи там усілякі забави. Де панує неповторний дух жартів та веселих пісень, де ллється повноводною рікою мелодійна українська пісня , де парубки силою міряються, а дівчата, наче квіточки мліють від задоволення приготування вареничків та вишивання, там проходять зимовими вечорами веселі українські вечорниці.

Учні  10 класів  Чернівського НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району під керівництвом  класного керівника Федевич М.В. 12 грудня 2018 року  провели Андріївські вечорниці «Андрію, Андрію, коноплю сію…».

Зима –  пора різних свят, одним із таких є свято Андрія Первозванного, яке святкують 13 грудня, а у переддень за стародавнім українським звичаєм відбувалися ворожіння. Учасники дійства підготували імпровізовану сцену української оселі, у якій була піч, веретено, образ та вишиті рушники, в якій усіх зустрічала господиня (Іваночко С..). Учні продемонстрували, як у давнину молодь проводила час на вечорницях: дівчата (Саїк В., Гузіль Х., Шот С.,) ліпили вареники, пампушки, співали різних пісень, ворожили зі свічкою, дзеркалом, простежували доріжку із чобітків від стола до порога, а хлопці (Кондрацький С., Пащак А., Васюта Д., Рожак Р.)  жартували, усі разом  розважалися. Діти різного віку з трепетом приймали участь у конкурсах. Веселе та колоритне дійство, що захоплює  піснями та жартами, не залишило байдужими ані учителів, ані учнів. Гості свята отримали гарний настрій, а всі учасники – бурхливі оплески та похвалу. Після закінчення господарі свята пригощали усіх присутніх пампушками, варениками, солодощами та фруктами.

Важливо, що  дорослі передають духовну спадщину нащадкам, які в свою чергу охоче  її  вивчають, цікавляться традиціями та звичаями нашого народу.  Тому мабуть вже із сьогоднішнього вечора дівчата і хлопці з нетерпінням чекатимуть наступного року та розмірковуватимуть про свою долю.

Федевич М. В.,

класний керівник 10 класу

У Клубі рукоділля

Рукоділля – це відмінний спосіб не тільки з користю провести час, а й створити справжній шедевр для прикраси своєї квартири або робочого кабінету. Існує багато різновидів рукоділля: макраме, плетіння з бісеру, звичайне плетіння, гаптування, в'язання спицями або гачком. Будь-яке рукоділля потребує уважності та терпіння, а також-фантазії. Займатися цією справою дуже цікаво, це допомагає урізноманітнити життя, або розважити людину, що нудьгує. За допомогою рукоділля ви можете зробити таку річ, якої немає більш ні у кого. З бісеру можливо зробити намисто, іграшку, браслет. Ним також красиво розшити якусь річ, наприклад, кофтинку, сумочку, або пасок. В'яжучі спицями, легко потішити кожного зі своєї родини светром, шапкою, або шарфиком. Варто тільки забажати, навчитися і бути дуже терплячим. Адже, як кажуть, "той, хто рукоділлям займається, ніколи ні з ким не лається". Мабуть, на це зовсім немає часу. Учні  Чернівського  НВК ім. Т. Г. Шевченка  14 грудня 2018 року під керівництвом  вчителів Кошик Оксани Михайлівни  і Дацко Світлани Андріївни  відвідали  місцеве швейне ательє. Майстриня Кошик Тетяна Михайлівна розповіла дітям про шиття, вишивку, мистецтво бісероплетіння, гачкування та декупаж. Діти могли попрацювати на швейній машині, приміряти гачковані вироби та різноманітні прикраси з бісеру та нетрадиційних матеріалів. Тетяна Михайлівна запрошувала дітей відвідувати її Клуб рукоділля, адже без праці нічого не буде. Щоб створити гарний елемент інтер'єру, або просто прикрасу своїми руками, не потрібні особлива вправність або значний досвід, трохи вашого часу –  і ви зможете зробити незвичайну річ, яка буде радувати вас і оточуючих.

Кошик О.М., вчитель початкових класів

Батьки і діти – одне ціле

Батьки і діти! Діти і батьки!

Нерозділиме і довічне коло.

Ми засіваємо житейське поле

І не на день майбутній – на віки!

    Святинею людського духу, скарбницею благородних людських почуттів є сім’я. Людина смертна, але її рід, родина – безсмертні. За народними легендами, людина яка відцуралася свого роду, ставала вовкулакою. З давніх-давен народ осуджував тих, хто не виконує батьківських і синівських обов’язків.

    Кажуть, що природа наділила людину великим даром – продовжити і повторити себе у своїх дітях та створити гарну і дружню сім’ю. Сім’ю, яка підтримує теплі родинні взаємини, разом долає негаразди, радіє успіхам, виховує дітей та навчає їх любити Батьківщину, шанувати старших. Кожна сім’я – це окрема книга життя, яку пишуть спочатку батько і мати, а потім продовжують їх діти.

   Перші життєві уроки дитина отримує у сім’ї. Її перші вчителі та вихователі — батько та мати. Загальновідомим є той факт, що для дитини загальні сімейні повсякденні радощі й прикрості, успіхи та невдачі — це джерело, з якого народжуються чуйність і доброта, дбайливе ставлення до людей. Сім’я дає дитині перші уявлення про добро і зло, про норми моралі, правила співіснування, перші трудові навички. Саме в сім’ї укладаються життєві плани та ідеали людини.

   Кожен батько, кожна мати і розумом, і серцем повинні відчувати, що у сім’ї немає і не може бути важливішого і почеснішого обов’язку перед народом, ніж виростити та виховати своїх дітей справжніми людьми, патріотами своєї Батьківщини. В. О. Сухомлинський стверджував: «У сім’ї шліфуються найтонші грані людини-громадянина, людини-трудівника, людини-культурної особистості. Із сім’ї починається суспільне виховання. У сім’ї, образно кажучи, закладається коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди. Сім’я – це джерело, водами, якого живиться повноводна річка нашої держави. 11 грудня 2018 року у Чернівському НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району класовод 4 класу Кошик Оксана Михайлівна провела виховний захід «Батьки і діти – одне ціле». Зустріч проходила у доброзичливій обстановці. Проводилися конкурси «Це я, а це дата мого народження», де батьки впізнавали дати народження дітей, конкурс «Мамо - це я, твоє дитя», в якому матері називали улюблений колір, предмет, страву своєї дитини, колір очей, найзаповітнішу мрію, найкращого друга, останню оцінку, а діти показували картки, і перевіряли чи співпадають відповіді. Влучно прозвучала притча «Сини», де діти робили висновки, котрий син вихований і поважає свою матір. Вправа «Продовж речення» діти продовжували речення «Я поважаю батьків за те, що…», а батьки в свою чергу продовжували речення «Більш за все я ціную в своїй дитині…». Були використані прислів’я до теми, учні пояснювали своє розуміння поданих висловів. Завершальним акордом зустрічі була пісня «Родина, родина від батька до сина…»

   Виховна година дала змогу обговорити з учнями проблеми стосунків батьків і дітей, допомогла дітям зрозуміти, що родина є найвищою цінністю в житті дитини, пояснила роль батьків у дитячому житті, вчить продовжувати сімейні традиції, зберігати почуття родинності, відповідальності за своїх батьків; навчає підлітків шукати компроміс у спілкуванні з дорослими; розвиває вміння займати позицію і висловлювати свою думку, виховує любов та повагу до своєї родини. Пам'ятайте! Сім'я - це дім, де тебе завжди чекають найдорожчі люди - батьки. Тож запам'ятайте назавжди слова, що звучать, як заповіт. Щаслива дитина виростає в міцній сім'ї, а де міцна сім'я - там міцна держава.

Кошик О. М., вчитель початкових класів

Мертві не просять, живі не забудуть

            Під такою назвою пройшла година Пам’яті 23.11.2018 року у Чернівському НВК імені Т. Г. Шевченка Мостиського району, присвячена світлій пам’яті безвинно замучених голодом людей 1932- 1933 років, яку підготували учні 9-10 класів (класні керівники Козиняк Оксана Михайлівна та Федевич Марія Володимирівна).

       ,,1933 рік… Найчорніший час із чорних часів в історії України. У світі не зафіксовано такого голоду, як той, що випав на долю народу найродючішої і найблагополучнішої землі. Як сталося, що без засухи, без стихії, без війни в самому центрі цивілізованої Європи, в Україні, яка незадовго перед тим була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей? Що це було?’’..., - такими словами під музику М. Лисенка Козиняк Оксана Михайлівна розпочала захід.

     Як це було розповідали ведучі (Іваночко С., 10 клас, Пащак А., 11 клас);  устами учнів 10 класу звучали спогади свідків голодомору, поезії Д. Білоуса ,,Ти кажеш не було голодомору?’’, І. Волощука ,,Памяті голодомору’’, ,,Свічка голодомору’’ (Саїка В., Матиса Р., Кочірки М., учнів 9 класу); звучали ,,Реквієм’’ Моцарта, ,,Соната’’ Бетховена. Школярі  9 класу підготували стіннівку ,,Голгофа українського голодомору’’. Присутні переглянули фрагмент із кінофільму ,,Голод – 33’’ знятий за романом В. Барки ,,Жовтий князь’’.  Завершилася година Пам’яті  хвилиною мовчання й акцією ,,Незабутки пам’яті’’.

                           Козиняк О. М., класний керівник 9 класу

Правда про СНІД

Проблема ВІЛ/СНІДу є, на жаль, актуальною та гострою для нашого суспільства. Темпи зростання кількості ВІЛ інфікованих вражають, адже кожні 12 секунд одна людина інфікується, а кожні 16 секунд одна людина помирає…

       Нещодавно у Чернівському НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району вчитель біології та основ здоров’я  Федевич Віра Миколаївна  провела  тренінг  на тему «Правда про СНІД» для учнів  5-11 класів. Учасниками тренінгу також були і вчителі, класні керівники.

     Метою заходу було інформувати учнів про можливі шляхи передачі ВІЛ інфекції та засоби захисту, вивчення та розуміння проблеми ВІЛ/СНІДу, розкриття  питань толерантності по відношенню до ВІЛ інфікованих людей.

    У процесі роботи учні були поділені на групи і творчо шукали рішення різноманітних інтерактивних вправ: «Знайомство», «Портрет у промінні сонця», «Мозковий штурм», «Малюй і пиши»,  де учні отримали завдання намалювати ВІЛ-позитивну людину і написати її історію, «Міф і реальність», «Серце друга», «Віночок побажань», «Планета толерантності», «Свіча пам’яті», учасники запалили свічку і передавали один одному на знак пам’яті померлих від СНІДу.

    Завдяки атмосфері довіри, які склались під час попередніх тренінгів – діти і вчителі відкрито висловлювали власні бачення проблеми та аргументували свої позиції.

       Було багато запитань, багато відповідей, дискусій та цікавих неординарних вправ, але загалом з цього напливу інформації учасники винесли для себе найбільш важливе: накопичили систему нових знань, визначили правила безпечної поведінки, підвищили рівень усвідомленості ситуації з поширенням ВІЛ в Україні, зрозуміли, що здоровий спосіб життя, чистота у взаєминах найкращі методи профілактики СНІДу.  

Федевич В. М., учитель біології

    

«Будемо боротися – буде Україна!»

                                                                                                 Я пишаюсь тобою, мій рідний народе,

                                                                                            Бо заради Вкраїни, за гідність й свободу,

Прості люди безстрашно опліч устали,

Проти звірства і хамства влади повстали.

 

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи, у який вшановують громадянський подвиг, патріотизм і мужність людей, що виступили на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору під час подій Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013-2014 років. Ці доленосні події згуртували весь український народ навколо високої мети – відстоювання незалежності України, її стабільного розвитку в європейському співтоваристві, досягнення гідного рівня життя.

 З цієї нагоди у Чернівському НВК ім. Т.Г.Шевченка відбувся урок - реквієм  пам’яті  подій Революції Гідності та Свободи, на який були запрошені учні  5-11 класів. Ведучі  Кошик Дмитро (6 клас) та Кондрацький Сергій (11 клас) надали об’єктивну інформацію про ці доленосні події в Україні; учні 5–9 класів  декламували вірші, присвячені полеглим за Свободу, також  згадали героя  Степана Вишневського, випускника  нашої школи, який загинув захищаючи територіальну цілісність України у 2015 році. Були продемонстровані відеоролики про жертовність та героїзм українського народу «Мамо, не плач!», «Небесну сотню, Господи, прийми».

 «Хто не буде пам’ятати минулого, той не матиме майбутнього»,- наголосила педагог-організатор Федевич Тетяна Ігорівна у своєму виступі. На завершення  учні вшанували пам’ять Небесної сотні та всіх полеглих за незалежність України хвилиною мовчання.

Відзначаючи День Гідності та Свободи, ми сповнені гордістю за наших співвітчизників, які понад усе цінують свободу і гідність та продовжують боронити незалежність України від зовнішньої агресії.

                                                                                                          Федевич Т. І., педагог-організатор