ПОЇЗДКА В МОСТИСЬКА

     Діти завжди прагнуть пізнавати щось нове, цікаве, до тепер їм мало відоме і під час відпочинку хочуть видозміни діяльності, урізноманітнення видів роботи.

     11 червня 2018 року другий і третій загони пришкільного табору «Веселка» Чернівського НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району разом із своїми вихователями Федевич Вірою Миколаївною і Федевич Ольгою Дмитрівною побували на екскурсії в місті Мостиська.

      У кінотеатрі 3D ми переглянули фільм «Джуманджі: Поклик джунглів». Це комедія про підлітків, які опинилися всередині гри Джуманджі і перетворилися у власних персонажів (аватарів). Коробочка з загадковим вмістом і ваблячими барабанними звуками заманює нову жертву, щоб занурити її у фантастичний світ джунглів, сповнений небезпечних пасток і диких звірів.

     Обговорюючи фільм, діти прийшли до висновку, що тільки взаємодопомога, підтримка один одного допомагають вийти із найскладніших ситуацій, що життя одне і його треба прожити з гідністю.

    Того ж дня побували в піцерії «GOLD», де привітні працівники нам зпропонували смачну піцу та інші ласощі. Ми тут повторили правила поведінки за столом, правила користування столовими приборами.

     Всі були дуже задоволені поїздкою.

Федевич О. Д., вихователь

День дружби

Дружать сонце і земля,
Дружать луки й поле,
Дружать діти на Землі,
І великі, і малі!
Де єднає дружба всіх-
Там лунає пісня й сміх,
Свято нам несуть у дім-
Буде весело усім! 

  "Дружба - це територія дитинства", де панують: розуміння, піклування, творчість, любов. Тут оживають самі заповітні мрії. Тут живуть світлі дитячі казки, з яких втекли всі темні сили, зло, неправда. Наш табір - це чиста і віддана дружба, можливість заглянути в народні традиції, вибір занять за інтересами, вивчення історії рідного краю, подорожі, екскурсії в світ природи, веселі пісні та дзвінкий сміх, добрі справи та цікаві свята.

  У вас є справжні друзі?  У пришкільному таборі відпочинку «Веселка» Чернівського НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району їх багато. 12 червня 2018 року в таборі пройшов "День дружби". Мета заходу розширити і поглибити поняття дружби; виховувати в учнів звичку уважно ставитися до товаришів; сприяти створенню дружнього дитячого колективу, виховувати чемне ставлення учнів одне до одного. Разом зі своїми вихователями дітки провели незабутню Ранкову зустріч, під час якої поділилися своїм настроєм і побажали усім гарного дня, найцікавіше було робити компліменти. Завдяки багатокомпонетній програмі діти мали змогу пограти в ігри: "Склади прислів'я про дружбу", "Алфавіт дружби", "Живий феєрверк дружби", Гру-розминку «Це мій кращий друг і я!», зупинялися на стежині добра. Діти прийняли участь в акції "Подаруй другу сувенір". Після зустрічі учні грали у різні ігри, ну і звичайно, усі відвідали учнівську дискотеку.

   Як добре, коли маєш друзів! Весело, цікаво і мега-позитивно пройшов День дружби у нашому таборі.

Шибунька Б. М., заступник директора

з навчально-виховної роботи

Ми – за здоровий спосіб життя

   Сучасна молодь вступає в життя не тільки в період бурхливого розвитку науки і техніки, а й у період негативного впливу на здоров’я низки чинників. Перше місце серед них посідає тютюнокуріння, дія якого на людський організм відчувається не відразу, а поступово. Тютюнокуріння стало сьогодні соціальною та медичною проблемою. Академік Биков зазначав, що біда всього людства у тому, що ми вперше замислюємося про своє здоров'я лише тоді, коли починаємо його втрачати, коли механізм уже зламаний і потребує ремонту. Сьогодні ми поговоримо про один з руйнівних факторів, який Всесвітньою ор­ганізацією охорони здоров'я у 1989 році був визнаний «убивцею людства», тому що на совісті цього монстра — третина смертей, незалежно від вікової категорії населення.

   Цей фактор протягом багатьох років під­тверджує слова римського філософа Сенеки: «Люди не вмирають, вони стають жертвами своїх пристрастей, не помічаючи, що повільно вбивають самі себе». Генеральний директор Все­світньої організації охорони здоров'я назвав куріння інфекційним захворюванням, що передається шляхом реклами і пропаганди. Від нього поки що немає протиотрути або ліків, але руйнівний вплив на організм людини і на суспільство стає дедалі очевиднішим. Сумним є і той факт, що з кожним роком віковий поріг курців різко знижується: якщо три-чотири роки тому курили переважно підлітки 15—17 років, то сьогодні можна побачити і зовсім дитину, яка купує сигарети для себе. І це тоді, коли часто говорять про шкоду куріння!.. Чому так відбувається?

  25 % людей почали курити з цікавості. Друга при­чина початку куріння в молодому віці — на­слідування дорослих. У родинах некурців стають курцями не більш як 25 % дітей, а в родинах курців кількість дітей, які привчилися до сигарети, становить 50 %. Багато дітей починає курити, наслідуючи в цьому товаришів. Частина дітей починає курити дуже рано (3—5 клас). Половина з них наслідує товаришів у школі, дворі, причому, як правило, старших. Пізніше учні стають студентами. Тепер вони — дорослі і курять, прагнучи таким чином ствердитись. Приблизно на III курсі 60 % студентів курять. Дуже швидко виробляється шкідливий рефлекс куріння. У поширенні куріння серед дівчат неабияку роль відіграє мода (60 %). Ще одна причина куріння — це бажання подобатися хлопцям. 31 травня 2018 року під час роботи пришкільного табору «Веселка» не стали осторонь цієї проблеми учні Чернівського НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району. Під керівництвом вихователя Федевич Тетяни Ігорівни проводилася акція «Ми - за здоровий спосіб життя. Скажемо курінню – ні!».  Метою акції було надання учням інформації, яка допоможе прийняти рішення для самозахисту від куріння цигарок; формувати вміння і навички учнів щодо власної безпеки; виховувати в учнів бажання зберегти власне здоров`я. Учасники акції були поділені на три групи. «Соціологи» проводили опитування учнів «Тютюнокуріння: так чи ні, який твій вибір?». «Дослідники» збирали, систематизували та аналізували інформацію про шкідливість тютюнопаління для молодого організму і для всього людства. Ними створена  листівка «Правда про тютюнокуріння», а також  листи курцям, які вони розповсюджували по навчальному закладі з метою профілактики куріння. «Журналістами» був відзнятий  відеоролик «СКАЖЕМО КУРІННЮ – НІ!». В рамках акції під керівництвом учителів фізичної культури проводилися змагання з шахів. Учасники акції переконані, що слід активно формувати суспільну думку, що засуджує куріння. Адже від того, який вибір зробить молодь, залежить майбутнє нашої країни.

 Людське життя таке прекрасне, але й таке коротке. Однією з основних причин ранньої смертності на планеті є пристрасть до куріння тютюну. У світі кожні 4-5хв. помирає людина від хвороб, спричинених тютюновим отруєнням. Отже, скажемо: «Курінню — ні!». Завершився акція здоров’я звітом груп  і переглядом відеоролика «Що криється у цигарці?».

Шибунька Б. М., заступник директора з

навчальної роботи

У Клубі рукоділля

     Рукоділля – це відмінний спосіб не тільки з користю провести час, а й створити справжній шедевр для прикраси своєї квартири або робочого кабінету.

     Існує багато різновидів рукоділля: макраме, плетіння з бісеру, звичайне плетіння, гаптування, в'язання спицями або гачком. Будь-яке рукоділля потребує уважності та терпіння, а також-фантазії. Займатися цією справою дуже цікаво, це допомагає урізноманітнити життя, або розважити людину, що нудьгує. За допомогою рукоділля ви можете зробити таку річ, якої немає більш ні у кого. З бісеру можливо зробити намисто, іграшку, браслет. Ним також красиво розшити якусь річ, наприклад, кофтинку, сумочку, або пасок. В'яжучі спицями, легко потішити кожного зі своєї родини светром, шапкою, або шарфиком. Варто тільки забажати, навчитися і бути дуже терплячим. Адже, як кажуть, "той, хто рукоділлям займається, ніколи ні з ким не лається". Мабуть, на це зовсім немає часу.

   Цікава екскурсія у День мистецтва була у вихованців табору при Чернівському НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району. Вони відвідали швейне ательє, де працює  майстриня Кошик-Федевич Тетяна Михайлівна та її помічниця Пащак Галина Андріївна. Вони цікаво розповідали дітям про шиття, вишивку, мистецтво бісероплетіння, гачкування та декупаж. Діти могли попрацювати на швейній машині, приміряти гачковані вироби та різноманітні прикраси з бісеру та нетрадиційних матеріалів. Тетяна Михайлівна запрошувала дітей відвідувати її Клуб рукоділля, адже без праці нічого не буде.

    Щоб створити гарний елемент інтер'єру, або просто прикрасу своїми руками, не потрібні особлива вправність або значний досвід, трохи вашого часу –  і ви зможете зробити незвичайну річ, яка буде радувати вас і оточуючих.

Шибунька Б. М., заступник директора

з навчально-виховної роботи

За Україну, за її волю…

«За рідний край, за нарід свій,

За волю України

Ми йдемо в бій, ми йдемо в бій

Крізь згарища, руїни...»

    Шанувати своїх героїв є першим і найголовнішим обов'язком народу, який прагне жити, а не існувати. Це обов'язок кардинальний, від виконання якого належить його майбутнє. Завданням історії є відкривати і передавати нащадкам відомості про героїчні діла наших предків, Покоління, виховані на традиціях свого народу, здатні зрозуміти його минуле, знайти в ньому ті ідеали, цілі і прагнення, щоб перевершити своїх предків в жертовній службі Батьківщині. Могили своїх захисників зберігає кожний культурний народ як найбільшу національну святиню, встановлює на них найкращі пам'ятники і навідується до них часто з поклоном, щоб зачерпнути з них нової, свіжої сили й запалу до подальшої праці, до змагань за добро й велич нації.

    Легіон Українських січових стрільців – українське добровольче військове формування у складі австро-угорської армії в роки Першої світової війни. Його утворенню передувало масове поширення в Галичині 1911–1914 рр. військово-спортивного, січово-стрілецького руху, а також оприлюднення 6 серпня 1914 р. маніфесту Головної української ради та її військової організації – Української бойової управи – із закликом до галицьких українців піднятися на боротьбу проти російського панування в Україні. Служити в легіоні УСС виявили бажання понад 28 тис. галичан, однак австрійська влада дала дозвіл на формування стрілецької частини лише з 2,5 тис. вояків. Більшість галицьких українців воювала у складі регулярних підрозділів австро-угорської армії. Офіційні кола Австро-Угорщини з недовірою ставилися до українського військового формування, командування упродовж війни чинило перепони його посиленню і направляло на найбільш небезпечні ділянки фронту. Формування легіону УСС відбулося в серпні–вересні 1914 р., його ядро склали активісти січового, сокольського і пластового рухів («Січ», «Сокіл», «Пласт»), гімназисти та студенти.

    Могили січових стрільців є напевне у кожному селі. Учні Чернівського НВК  ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району  разом із вихователями Федевич Ольгою Дмитрівною, Козиняк Оксаною Михайлівною, Федевич Марією Володимирівною під час роботи літнього пришкільного табору впорядкували могилу Українським січовим стрільцям. Уже стало традицією на Зелені свята відправляють панахиду за загиблих воїнів і прикрашають її святковою, як це називають у Черневому, гриляндою. Учні з цікавістю та натхненням допомагали плести з барвінку, який самі назбирали, грилянду і прикрасили нею могилу.

     Значення легіону Українських Січових Стрільців в історії України, а особливо в історії створення української армії дуже велике. Адже легіон по суті був єдиною українською військової частина як у військах Австро-Угорської імперії, так і військах Російської імперії, що вже важливо. Крім того легіон не тільки воював, але й проводив просвітницьку роботу серед населення України, а також захищав населення від свавілля влади.

Шибунька Б. М., заступник директора з

навчально-виховної роботи

  

Пам’ять завжди жива

      Перша світова війна є однією з переломних подій світової історії. За чотири роки буремних і трагічних подій відбулися кардинальні зміни в світовій економіці, національних та соціальних структурах. На тлі збройного конфлікту, що досить швидко набув світових масштабів, виникають сучасні форми національного відродження. Воєнні події 1914-1918 рр. надали поштовху технічній революції. Однак стрімко відкрилася прірва гуманітарного занепаду, що сталася, незважаючи на всі досягнення цивілізації. Війна фактично зруйнувала оптимістичну культуру Європи. Страждань та болю зазнали звичайні люди звичайного українського села.

    У 1914 р. безпосередньо на території села Черневе воєнні дії не відбувались. Спершу сюди увірвались австро-угорці, які йшли на фронт проти Російської імперії.

    Відступаючи під натиском російських військ, які вже у вересні 1914 року захопили всю Східну Галичину, австро-угорська армія цинічно грабувала, вбивала та вішала мирне населення. Поразки  австро-угорських  військ  мали страшні  наслідки  для  українців  Галичини. Шукаючи  причини  своїх  невдач,  австро-угорське  командування  охоче  повірило  звинуваченням польської адміністрації провінції в тому, що такою причиною стала “зрада українців”, котрі нібито таємно  шпигували  й  допомагали  росіянам. 

     13 червня 1915 р. в неділю розпочався бій між обома арміями в селі Черневе. В районі Каракоп (південно-західна частина села) та пасовиська за селом відбулася кровопролитна битва.

     В обідню пору австрійські війська, застосовуючи артилерією, нещадно обстрілювали село. Війська противника в цей час були як в селі, так і поза його межами. Від вибуху гранат Черневе спалахнуло полум’ям. Багато людей шукали притулку біля церкви та школи. Вночі розпочався штурм, так що на ранок 14 червня панували вже австрійці, які приказали виселятися всім мешканцям Черняви в сторону с. Буців. Після капітуляції російської армії жителі Черневого потроху верталися у спустошені від вогню та гранат домівки. Зруйнованим було практично все.

      Результатом воєнних дій стали сотні трупів, розкиданих по пасовиську за селом. Трупи розкладалися, спричиняли жахливий сморід, через що згодом поширилась епідемія холери. Італійські полонені під наглядом німецьких військових хоронили полеглих солдат. Це було жахливе видовище. Неподалік від місця воєнних подій за селом виник військовий цвинтар у 1915 р., який став німим свідком лихоліття.

    Під час роботи пришкільного табору 8 червня 2018 року учні та вихователі Кошик Оксана Михайлівна, Дацко Світлана Андріївна провели екскурсію до австрійського військового цвинтаря. Учитель історії Шибунька Богдана Михайлівна розповіла про жахіття І світової війни та про події на сході України, які відбуваються у наш час. Згадала про земляка-героя України – Вишневського Степана, який загинув, захищаючи мирне небо над нами. Учні побували на могилах загиблих, хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих воїнів та воїна-героя Степана Вишневського.

    В порівнянні із військовими цвинтарями Мостищини, кладовище у Черневому збереглося чи не найкраще.

     21 вересня 2012 року завдяки фінансовій підтримці австрійського благодійного фонду «Чорний Хрест» відбулася реконструкція та відновлення солдатського та офіцерського цвинтарів часів Першої Світової війни. Завдячуючи меценатам меморіал набув пристойного вигляду.

     Із заднього боку видніє напис латинською мовою «Reqviescant in pace», що в перекладі означає «Спочивайте з миром».

        По два боки обеліску розміщено вісім повздовжніх рядів (по чотири з двох боків) із надгробними плитами солдатських поховань. Праворуч від обеліску в кожному ряді налічується 20 плит, тому можна припускати, що тут поховано 80 солдатів. Ліворуч – 21 плита в кожному ряді, тобто – 84 солдати. Впоперек від солдатських розміщено чотири ряди сержантських поховань – один перед обеліском, три – за ним. Надгробні плити збереглися лише у першому ряді, їх налічуємо по 8 з двох боків. Наступні плити не збереглися взагалі, тому кількість їх відома лише приблизно. Якщо припускати, що одна плита – один солдат, то очевидно на цвинтарі покояться більше 220 загиблих воїнів.

     Біля входу на кладовище відновлено табличку із написом німецькою мовою «Австрійський військовий цвинтар ц.і.к. воїнів 1914-1915 р. Тут покояться з миром солдати І Світової війни. Кожен з них загинув за свою батьківщину». На високому бетонному обеліску в 4 метри з правого боку викарбовано німецькою мовою, наче солдатською кров’ю, напис «Мужнім німецьким, австрійським та російським воякам».

     Багато часу минуло від трагічних подій Першої Світової війни. Сьогодні всіх нас має об’єднати розуміння того, що війна є найжахливішим явищем в історії людства Звичайно, ці події навчили людство берегти мир та спокій а також пам’ятати своїх героїв. Сьогодні ми на порозі у доросле життя, тому вважаємо своїм обов’язком берегти, шанувати, пам’ятати історію свого краю, людей, які загинули за наше майбутнє. Ми гордимося тим, що народилися у такому славному селі, мешканці якого вміють шанують минуле поколінь. І обіцяємо, що будемо шанувати пам'ять тих солдат, які загинули на нашій землі.

Шибунька Б. М.,

учитель історії

Ми діти твої, Україно

«Мені здається, що одна з найбільших удач

у житті людини - щасливе дитинство»

Агата Крісті

   У перший день літа ми традиційно відзначаємо Міжнародний день захисту дітей, одне із найдавніших міжнародних свят. Рішення про його проведення було ухвалено Міжнародною демократичною федерацією жінок на спеціальній сесії у листопаді 1949 року. ООН підтримала цю ініціативу та оголосила захист прав, життя і здоров'я дітей одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності.

   Життя дітей у наш час не у всіх країнах однакове. Громадянські війни та збройні конфлікти і надалі змушують страждати дітей багатьох країн.

   Міжнародний день захисту дітей – це нагадування дорослим про необхідність дотримання прав дітей на життя, на свободу думки і релігії, на освіту, відпочинок і дозвілля, на захист від фізичного і психологічного насильства, на захист від експлуатації дитячої праці – як необхідних умов для формування гуманного і справедливого суспільства.

   Дитинство – це чудова пора надій і сподівань на прекрасне життя та здійснення мрій. Діти – це майбутнє нашої держави, яке формується в сьогоденні.

 У Чернівському НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району також не забули про майбутнє покоління та провели 01 червня 2018 року у пришкільному таборі, після занять з німецької мови, вихователь Кошик Оксана Михайлівна провела виховну годину “Ми діти твої Україно!», пізнавально-розважальну гру «Мандрівка Україною», виставку дитячих робіт «Роби прекрасне своїми руками». Учні із задоволенням приймали участь та отримали масу позитивних емоцій та вражень. Закінчилося свято учнівською дискотекою.

  День захисту дітей – це не тільки веселе свято для самих дітей, це і нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, щоб усі діти росли щасливими, вчилися, займалися улюбленою справою і в майбутньому стали хорошими батьками і громадянами своєї країни. Ми, дорослі, віримо, що насправді захистимо від всіляких бід дитинство, об’єднаємось заради того, щоб маленькі громадяни виросли гідними людьми і неодмінно стали гордістю України.

Шибунька Б. М., заступник директора

з навчально-виховної роботи

Не професія обирає людину, а людина професію

     У житті кожної людини вибір роду трудової діяльності та місця роботи – серйозний та відповідальний крок. Від цього вибору й працевлаштування залежатиме багато – добробут людини та її сім’ї, можливості реалізації її інтересів, перспективи  творчого зростання, нові дружні й ділові контакти.

     Вибір професії – надзвичайно важливий і відповідальний крок у житті кожної людини: відповідальний не лише перед самим собою, а й перед іншими людьми.

    «Не професія обирає людину, а людина професію», під таким гаслом 30.05.2018 року у літньому мовному таборі «Веселка» при Чернівському НВК  ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району пройшов День професій. Вихованці табору із начальником  табору Федевич Марією Володимирівною, вихователями Кошик Оксаною Михайцлівною, Федевич Тетяною Ігорівною, Козиняк Оксаною Михайлівною  після занять з німецької мови відвідали ФГ «Коровай», місцевий ФАП та магазин. Діти ознайомилися із технічним обладнанням фермерського господарства, професіями медсестри та продавця. Після чого вирішували для себе ким вони хотіли б стати в майбутньому.

     Такі заходи знайомлять учнів із переліком професій взагалі та з тими, що мають сталий попит на ринку праці, розкривають суть правильного вибору професії, показують   психологічний та теоретично-практичний його аспекти, зорієнтовують учнів на свідомий вибір майбутньої професії, виховують у дітей любов до праці, повагу до людей будь-якої професії.

Шибунька Б. М., заступник директора з

навчально-виховної роботи

Пришкільний табір «Веселка»

   Швидко спливає час... І знову весна. Ще один навчальний рік прямує до свого завершення. Пройшли підсумкові роботи та навчальні екскурсії, і знову у Чернівському НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району, як і в інших школах країни, 29 травня гостинно розпочав свою роботу пришкільний оздоровчий табір, який буде функціонувати до 15 червня 2018 року.

    Для багатьох батьків такий спосіб оздоровлення дитини є єдино можливим. Далеко не кожна сім'я може відправити свою дитину на море або в дитячий санаторій. Навіть путівка в заміський табір вимагає значних матеріальних витрат. Оздоровлення ж у пришкільному таборі, особливо завдяки підтримці відділу освіти, стає доступним кожній сім'ї.

    Завдання педагогів, які працюють у таборі, полягає в тому, щоб замінити рутинну повсякденну роботу творчою, скрізь побачити позитив, не зводити оздоровлення учнів тільки до прогулянок на свіжому повітрі, не відкидати жодної цікавої та корисної пропозиції стосовно організації табору.  Ці завдання треба виконати, щоби 14 днів табірної зміни не перетворились на змарнований час.

    Начальник табору - Федевич Марія Володимирівна, вихователі: Кошик Оксана Михайлівна, Федевич Тетяна Ігорівна, Козиняк Оксана Михайлівна, помічники вихователів – Дацко Світлана Андріївна, Федевич Ольга Дмитрівна, Федевич Наталя Зеновіївна. Колектив вихователів НВК – це ті ж самі вчителі, які відпрацювали весь навчальний рік, а не працівники заміських таборів. Зате добре знаєш кожного й кому яку справу доцільно довірити!

    Наш табір не на березі річки й не в лісовому гаю, а на шкільному подвір'ї. Зате все під рукою, і вихователь добре знає всі небезпечні місця й може раціонально використовувати шкільне приміщення та подвір'я.

    Табір називається «Веселка», у якому оздоровлюється 30 дітей. Ще за декілька днів до відкриття всі діти, які  виявили бажання ходити до табору, були поділені на три загони. Кожний з них має назву, девіз, пісню та свою власну речівку. Діти обрали командирів, визначили Президента табору і його заступника.

  Учні школи охоче приходять щоденно та активно працюють у таборі. Кожен день розпочинається ранковою зарядкою, після чого проходять заняття іноземної мови, на яких діти удосконалюють свої комунікативні уміння в ігровій формі, екскурсії, ігри, розваги.

             

Шибунька Б. М., заступник директора

з навчально-виховної роботи