ВИВЧАЄМО РІДНИЙ КРАЙ

Одним з наймальовничіших парків не лише галицької столиці, а й, мабуть, всієї України, є етно-парк “Шевченківський гай”, що розміщується у Личаківському районі міста Львова. Етнографічний парк, або ж – скансен (музей під відкритим небом) є діючим музеєм української народної архітектури та побуту, в якому знайшли собі прихисток старі-престарі мальовничі хатинки, церкви та садиби, а поміж них – дерева, кущі та дзвінко щебечуть у будь-яку пору року птахи. Справжнісінький колоритний український рай! Особливим є парк восени, коли він одягається у золоті шати.

Саме в такий сонячний осінній день, побувавши у цьому дивовижному музеї, учні 9 класу Чернівського НВК ім.Т.Г.Шевченка з класним керівником О.Федевич мали можливість не тільки насолодитися неспішною прогулянкою серед столітніх дерев, а й доторкнутися до історії рідного краю.

Ми побували у кількох етнографічних зонах парку: “Лемківщина”, “Бойківщина”, “Гуцульщина”, “Буковина”, “Поділля” та “Львівщина”. У кожному такому етно-регіоні знайомилися з архітектуриними об’єктами, предметами побуту та ужиткового промислу наших пращурів.

Тут ми побачили дерев’яні будівлі, що раніше прикрашали українські села та пересвідчилися в тому, що архітектура українського села — це не тільки хати-мазанки. Зайшовши в парк, відразу потрапляємо у своєрідне бойківське село: старі хатки накриті соломою та дерев’яною черепицею; церкви, збудовані в бойківських традиціях; шкільний будинок, маленький ставок. З цікавістю оглянули досі діючу кузню, лісопильню, сукновальню, водяний млин та вітряк, а також виставку виробів із соломи.

У господарських і житлових будівлях експонуються одяг, предмети домашнього вжитку, інструменти для різних ремесел, знарядь сільської праці, вози. Ми ознайомилися з побутом наших предків. Зайшовши всередину будівлі, ми побачили сільський будинок таким, яким він був за життя його господарів. Тут глиняний посуд, одяг, вишиванки, ікони.

У парку ми відвідали один з найстаріших експонатів - дерев'яну церкву 1763 року з села Кривки Турківського повіту, пам'ятник національного значення - шедевр народної архітектури.

Цей музей із задоволенням відвідують як дорослі, так і діти. Тут ми зустріли багато приїжджих туристів: німців, поляків, китайців, японців.

Задоволені, з найкращими враженнями повернулись додому.

                                                                   Федевич О.Д.

Знайомство легендарним містом

Старовинне місто Львів зачаровує усіх своєю особливою атмосферою гостинності, багатою історією, різноманітною культурою та незвичайною красою.

Учні 5-го класу Чернівського НВК ім. Т.Г. Шевченка вирішили розпочати знайомство з цим легендарним містом поглянувши на нього з висоти пташиного польоту. Діти подолали довгий та нелегкий шлях на вершину Високого замку, але неймовірні краєвиди та нові враження були варті цих зусиль.

Прогулянка центром міста стала чудовим продовженням дня, але на цьому наші пригоди не закінчились. Учні відвідали Державний природознавчий музей НАН України, де ознайомились з унікальними знахідками епохи льодовикового періоду, дізнались багато нового про рослини, тварин та людей, що жили у цей час. Найбільше дітей вразили розміри мамонтів та волохатих носорогів.

На завершення для дітей була проведена цікава екскурсія «Мистецтво виживання», що мала на меті ознайомлення учнів з сучасним тваринним світом України, демонстрацію впливу людини на природу та підвищення рівня екологічної свідомості дітей. П'ятикласники охоче слухали розповіді екскурсовода, відповідали на запитання та брали участь в обговореннях.

Сьогоднішній день був сповненим нових вражень та позитивних емоцій.

                                                                                       Гонтова Н.В.

Людські долі 1939-1945

Осінь - барвиста та щедра пора року, але, на жаль, не можна забувати і про те, що восени стрімко збільшується кількість дорожньо-транспортних пригод. Це пов'язано із різкими змінами погодніх умов та скороченням світлового дня.
У цей час надзвичайно важливо пам' ятати про власну безпеку та дотримуватись правил дорожнього руху.
Місячник безпеки дорожнього руху у Чернівському НВК ім. Т. Г. Шевченка було проведено з метою активізації знань учнів про дорожні знаки, дорожню розмітку, права та обов' язки учасників дорожнього руху, а також профілактики та попередження ДТП за участі учнів-пішоходів.
Учні 5-го класу перевірили свої знання правил дорожнього руху взявши участь у цікавому квесті "Безпечне місто/село". Обидві команди чудово впорались із теоретичними та практичними завданнями.
                                                                          Гонтова Н.В.

Їх душі - горіння і криця...

14 жовтня - особливий день для кожного українця. Напевне, ми вшановуємо усіх захисників нашої рідної землі саме в цей день, бо розуміємо, що Матір Божа завжди їх оберігала, брала під Свою опіку козаків, повстанців, а зараз захищає Своїм покровом українських воїнів на сході.

Напередодні цієї визначної дати учні 5-7 класів Чернівського НВК ім. Т. Г. Шевченка під керівництвом заступника директора Галабут О. Ю., педагога-організатора Федевич Т. І. та класного керівника Гонтової Н. В. пригадали козацькі традиції, довідались багато цікавого про УПА та подякували сучасним захисникам України.

Учні декламували патріотичні вірші, охоче співали повстанські пісні, переглянули тематичну презентацію "Захисникам України усіх часів... " Учениця 5-го класу Федевич Олена зачитала молитву за мир і спокій в Україні. Вогником пам'яті та хвилиною мовчання усі присутні вшанували загиблих за волю України.

Сьогодні діти зрозуміли, що свобода нашого народу - безцінний скарб, за який боролись та віддавали життя віками, її потрібно берегти, пам'ятати про тих, хто за неї боровся у минулому, підтримувати і дякувати тим, хто це робить сьогодні.

                                                 Гонтова Н.В.

День дружби

Дружать сонце і земля,
Дружать луки й поле,
Дружать діти на Землі,
І великі, і малі!
Де єднає дружба всіх-
Там лунає пісня й сміх,
Свято нам несуть у дім-
Буде весело усім! 

  "Дружба - це територія дитинства", де панують: розуміння, піклування, творчість, любов. Тут оживають самі заповітні мрії. Тут живуть світлі дитячі казки, з яких втекли всі темні сили, зло, неправда. Наш табір - це чиста і віддана дружба, можливість заглянути в народні традиції, вибір занять за інтересами, вивчення історії рідного краю, подорожі, екскурсії в світ природи, веселі пісні та дзвінкий сміх, добрі справи та цікаві свята. У вас є справжні друзі?  У пришкільному таборі відпочинку «Веселка» Чернівського НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району їх багато. 12 червня 2019 року в таборі пройшов "День дружби". Мета заходу розширити і поглибити поняття дружби; виховувати в учнів звичку уважно ставитися до товаришів; сприяти створенню дружнього дитячого колективу, виховувати чемне ставлення учнів одне до одного. Разом зі своїми вихователями дітки провели незабутню Ранкову зустріч, під час якої поділилися своїм настроєм і побажали усім гарного дня, найцікавіше було робити компліменти. Завдяки багатокомпонетній програмі діти мали змогу пограти в ігри: "Склади прислів'я про дружбу", "Алфавіт дружби", "Живий феєрверк дружби", Гру-розминку «Це мій кращий друг і я!», зупинялися на стежині добра. Діти прийняли участь в акції "Подаруй другу сувенір". Після зустрічі учні грали у різні ігри, ну і звичайно, усі відвідали учнівську дискотеку. Як добре, коли маєш друзів! Весело, цікаво і мега-позитивно пройшов  День дружби у нашому таборі.

Шибунька Б. М., заступник директора

з навчально-виховної роботи

Пам’ять завжди жива

Перша світова війна є однією з переломних подій світової історії. За чотири роки буремних і трагічних подій відбулися кардинальні зміни в світовій економіці, національних та соціальних структурах. На тлі збройного конфлікту, що досить швидко набув світових масштабів, виникають сучасні форми національного відродження. Воєнні події 1914-1918 рр. надали поштовху технічній революції. Однак стрімко відкрилася прірва гуманітарного занепаду, що сталася, незважаючи на всі досягнення цивілізації. Війна фактично зруйнувала оптимістичну культуру Європи. Страждань та болю зазнали звичайні люди звичайного українського села. У 1914 р. безпосередньо на території села Черневе воєнні дії не відбувались. Спершу сюди увірвались австро-угорці, які йшли на фронт проти Російської імперії. Відступаючи під натиском російських військ, які вже у вересні 1914 року захопили всю Східну Галичину, австро-угорська армія цинічно грабувала, вбивала та вішала мирне населення. Поразки  австро-угорських  військ  мали страшні  наслідки  для  українців  Галичини. Шукаючи  причини  своїх  невдач,  австро-угорське  командування  охоче  повірило  звинуваченням польської адміністрації провінції в тому, що такою причиною стала “зрада українців”, котрі нібито таємно  шпигували  й  допомагали  росіянам. 13 червня 1915 р. в неділю розпочався бій між обома арміями в селі Черневе. В районі Каракоп (південно-західна частина села) та пасовиська за селом відбулася кровопролитна битва. В обідню пору австрійські війська, застосовуючи артилерією, нещадно обстрілювали село. Війська противника в цей час були як в селі, так і поза його межами. Від вибуху гранат Черневе спалахнуло полум’ям. Багато людей шукали притулку біля церкви та школи. Вночі розпочався штурм, так що на ранок 14 червня панували вже австрійці, які приказали виселятися всім мешканцям Черняви в сторону с. Буців. Після капітуляції російської армії жителі Черневого потроху верталися у спустошені від вогню та гранат домівки. Зруйнованим було практично все. Результатом воєнних дій стали сотні трупів, розкиданих по пасовиську за селом. Трупи розкладалися, спричиняли жахливий сморід, через що згодом поширилась епідемія холери. Італійські полонені під наглядом німецьких військових хоронили полеглих солдат. Це було жахливе видовище. Неподалік від місця воєнних подій за селом виник військовий цвинтар у 1915 р., який став німим свідком лихоліття. Під час роботи пришкільного табору Чернівського НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району 10 червня 2019 року учні та вихователі Кошик Оксана Михайлівна, Дацко Світлана Андріївна провели екскурсію до австрійського військового цвинтаря. Учитель історії Шибунька Богдана Михайлівна розповіла про жахіття І світової війни та про події на сході України, які відбуваються у наш час. Згадала про земляка-героя України – Вишневського Степана, який загинув, захищаючи мирне небо над нами. Учні побували на могилах загиблих, хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих воїнів та воїна-героя Степана Вишневського. В порівнянні із військовими цвинтарями Мостищини, кладовище у Черневому збереглося чи не найкраще. 21 вересня 2012 року завдяки фінансовій підтримці австрійського благодійного фонду «Чорний Хрест» відбулася реконструкція та відновлення солдатського та офіцерського цвинтарів часів Першої Світової війни. Завдячуючи меценатам меморіал набув пристойного вигляду. Із заднього боку видніє напис латинською мовою «Reqviescant in pace», що в перекладі означає «Спочивайте з миром». По два боки обеліску розміщено вісім повздовжніх рядів (по чотири з двох боків) із надгробними плитами солдатських поховань. Праворуч від обеліску в кожному ряді налічується 20 плит, тому можна припускати, що тут поховано 80 солдатів. Ліворуч – 21 плита в кожному ряді, тобто – 84 солдати. Впоперек від солдатських розміщено чотири ряди сержантських поховань – один перед обеліском, три – за ним. Надгробні плити збереглися лише у першому ряді, їх налічуємо по 8 з двох боків. Наступні плити не збереглися взагалі, тому кількість їх відома лише приблизно. Якщо припускати, що одна плита – один солдат, то очевидно на цвинтарі покояться більше 220 загиблих воїнів. Біля входу на кладовище відновлено табличку із написом німецькою мовою «Австрійський військовий цвинтар ц.і.к. воїнів 1914-1915 р. Тут покояться з миром солдати І Світової війни. Кожен з них загинув за свою батьківщину». На високому бетонному обеліску в 4 метри з правого боку викарбовано німецькою мовою, наче солдатською кров’ю, напис «Мужнім німецьким, австрійським та російським воякам». Багато часу минуло від трагічних подій Першої Світової війни. Сьогодні всіх нас має об’єднати розуміння того, що війна є найжахливішим явищем в історії людства Звичайно, ці події навчили людство берегти мир та спокій а також пам’ятати своїх героїв. Сьогодні ми на порозі у доросле життя, тому вважаємо своїм обов’язком берегти, шанувати, пам’ятати історію свого краю, людей, які загинули за наше майбутнє. Ми гордимося тим, що народилися у такому славному селі, мешканці якого вміють шанують минуле поколінь. І обіцяємо, що будемо шанувати пам'ять тих солдат, які загинули на нашій землі.

Шибунька Б. М.,

учитель історії