Ці загадкові пернаті

    Ось і дочекались ми ніжних обіймів ласкавого сонечка, п’янких пахощів оживаючої природи, радісного щебетання птахів. Саме їх, дзвінких провісників весни, вітали 22  березня учні Чернівського НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району на Святі зустрічі птахів «Ці загадкові пернаті». Розпочалося воно усним журналом, на якому діти розповідали про птахів, читали вірші, загадки, називали весняні прикмети, впізнавали пернатих за співом та малюнками.  Однією із сторінок усного журналу було «Слідство ведуть знавці», - учні були поділені на групи: «Зоологи», «Натуралісти», «Криміналісти», «Орнітологи», «Винахідники», «Мистецтвознавці», де присутні отримали багато цікавої інформації про птахів та їх види. Багато цікавинок  про птахів підготували учні 4-8 класів  разом з учителем біології Федевич Вірою Миколаївною: проводився захоплюючий конкурс «Імітація співу птаха», на якому діти продемонстрували свої вміння і здібності імітувати птахів, які живуть у нашій місцевості, та були нагороджені призами. Переглянули відеоролик «Птахи України». Учні 5 класу представили костюми птахів: сови, лелеки, синички, дятла, сороки.

   Продовжилося свято вже на подвір'ї, адже школярі принесли  подарунки – пташині будиночки. Працювали  над їх створенням і на уроках трудового навчання, і дома з батьками. Кожна хатинка була особливою, важко навіть визначити кращу. Діти  уважно і прискіпливо обирали місця для шпаківень: і сонечко щоб гарно освітлювало, і гілки не заважали.  Прикрашають тепер будиночки дерева біля школи,   чекають з нетерпінням своїх крилатих господарів.

   За уявленнями наших  предків, пташки – вісники радості, їх  завжди цінували і оберігали. Тому Свято зустрічі птахів  має велике виховне і екологічне  значення. Шпаківня, зроблена власноруч, крихти у годівничці і є проявами поваги до природи, любові до рідної землі. Зустріч птахів була  дійсно святковою. Сподіваємося, що завдяки щирим дитячим турботам птахів у нашому краї буде все більше і більше. 

Федевич В. М., вчитель біології

ДЕНЬ ПОЕЗІЇ - ЦЕ СВЯТО

Поезія – це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі

(Л. Костенко)

     У календарі чимало свят та Всесвітній день поезії для багатьох учнів нашої школи  улюблене. Світ поетичного слова, безперечно, пробуджує в юних душах найкращі почуття. «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі» – пише всіма улюблена Ліна Костенко. І це так, бо про одну і ту ж подію поети говорять по-різному, голосом власного серця.

    Поезія… Чи потрібна нам у житті ця річ? Чи потрібно їй приділяти стільки часу? Чи, можливо, їй давно уже слід заблукати у минулому? На ці запитання сьогодні шукали відповідь учні школи.

    До Всесвітнього дня поезії у Чернівському НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району була проведена низка заходів. З ранку і протягом дня учні мали змогу на перервах подивитись відеоролики «Ліна Костенко – «І все на світі треба пережити», «До Всесвітнього дня поезії» та інші; у шкільній бібліотеці ознайомитись з вмістом полички «Поезія – це завжди неповторність…», де були представлені збірки  українських поетів минулого та сьогодення, серед яких автори нашого краю, книжкові видання про історію української мови, вислови та цитати відомих людей про її красу; на уроках літератури пройшли хвилинки поезії рідного краю.  Вчитель української мови Федевич Наталя Зеновіївна і педагог-організатор Федевич Тетяна Ігорівна провели поетичний марафон «Мій перший вірш», де учні школи мали можливість продекламувати свої  перші творіння. І нехай, це перші спроби, проте написані від душі.!». Кожен вірш - це сповідь  юного поета, якийсь незабутній епізод з його життя.  Учні під час декламування віршів інтонаційно передавали  свої почуття і хвилювання.

    Так, поезія безперечно потрібна нам у житті, потрібна як чисте повітря, як сонце, як їжа і вода, як спілкування… Поезія – це одна із тих небагатьох речей, які здатні змінювати світ на краще.

Федевич Т. І., педагог-організатор

Поезія Шевченка – то музики народної душа

Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті засяє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуємо пам'ять Шевченка.

   Є імена, що увібрали в себе душу народу, стали частиною його життя. Саме таким для українців є ім’я Тараса Григоровича Шевченка,  славетного і  величного митця, людини планетарного масштабу.  Щороку на початку березня  у Чернівському НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району проходить низка заходів, яку традиційно називають Шевченківським тижнем.  5 березня на урочистій лінійці «Тобі, Тарасе, шану складаємо» було оголошено про відкриття Шевченківського тижня та ознайомлено з планом заходів.

    У вівторок,  6  березня, було проведено конкурс стіннівок «І мене в сім’ї великій…». Під час перерв проводився «Літературний ігроленд», у якому  навіть наймолодші учні нашої школи  брали активну участь. Учні  всіх класів мали змогу продемонструвати свою кмітливість у виявленні нових фактів з біографії Шевченка як письменника, поета, художника, громадянського діяча. Учні також продемонстрували свої акторські здібності розігруючи уривки із поем Шевченка. Мета цього заходу: повторити й узагальнити матеріал про творчість Т. Шевченка, розвивати логічне мислення,  навички виразного читання напам’ять, акторські та ораторські здібності; виховувати естетичний смак, свідому громадянську позицію, кращі людські якості.

   Конкурс виразного читання «Якби ти нас, Тарасе, чув…» пройшов у середу 7 березня.  Мета цього заходу  – показати Кобзаря не тільки як борця за волю, а як звичайну людину, яка мріяла про  особисте щастя та сім’ю… Цього дня також класними керівниками були проведені виховні години «Ми чуємо тебе, Кобзарю».

   Слово безсмертного Кобзаря і досі вражає серця юних школярів образністю, мудрістю, силою віри у майбутнє України. Вірші, уривки з поем емоційно звучали на святі "Поезія Шевченка – то музики народної душа», яке відбулося  9 березня в актовій залі школи під керівництвом вчителя української мови та літератури Федевич Н. З. Найкраще передали глибину Шевченкового слова, артистично і пристрасно відобразили настрої ліричних героїв  і вчителі школи Кошик О. М., Дацко С. А., Кабан Н. М., Федевич І. П. та Федевич Т. І. На заході звучали пісні на слова поета, школярі інсценізували уривки з його поем, декламували вірші. Шевченківський тиждень пройшов на високому рівні. Усі заплановані заходи було проведено вчасно і результативно. Учні із задоволенням брали участь у роботі та показали добрі знання із життєвого і творчого шляху Тараса Шевченка.

   Таким чином, творчість Т. Шевченка є імпульсом до розуміння суті української історії, життя народу. Із упевненістю можна говорити, що «Шевченко виступає сьогодні духовним будівничим нашої держави», через сприйняття поетової спадщини народ України «національно самостверджується, морально зміцнюється, духовно очищується.

Федевич Т. І., педагог-організатор

Незабутня подорож в історичне минуле

Подорожі вчать більше, ніж що б то не було.

Іноді один день, проведений в інших місцях, дає більше,

ніж десять років життя вдома.

                                                                                                     Анатоль Франс

Учні 10 класу Чернівського НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району  разом із класним керівником Шийкою Яриною Володимирівною 18 лютого 2018 року побували на екскурсії у місті Львові.

Величне місто Лева зустріло нас  морозною погодою, засніженими вуличками та запахом львівської кави.  В першу чергу учні побували на Вежі Львівської Ратуші, звідки мали можливість побачити увесь Львів.

Музей Визвольної боротьби, який відвідали потім, захопив усіх своїми експозиціями, які хронологічній послідовності розкривають основні етапи боротьби за Самостійну Соборну Українську  Державу, і охоплюють період від кінця ХІХ – до початку 90-х рр. ХХ ст. Світлини, документи, фрагменти зброї піднятої в районі боїв УСС на горі Маківка зацікавили як хлопців, так і дівчат.  Табірні особисті речі Ольги Дучімінської, Наталі Попович, Мирослави Гребенюк, Володимира Гриника, табірні вишивки, малюнки – це унікальні пам’ятки, які розкривають велич духу та нескореність борців за свободу та незалежність українського народу.

Пам'ятки експозиції  допомогли учням краще зрозуміти складні і трагічні сторінки нашої історії, ту жертовність кращих синів та дочок нашої нації, які, незважаючи на всі перешкоди, боролись, гинули, але не встали на коліна перед ворогом і здобули  Українську Державу. Ця подорож залишила приємний, незабутній слід у наших серцях, подарувала  яскраві враження та позитивні емоції, які не зітруться із пам’яті і пронесуться нами через усе життя.

Шийка Я. В., класний керівник  10 класу

Ігрові технології

Нещодавно   на базі  Чернівського НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району відбулося засідання  методичного об'єднання вчителів третього класу Чернівського ЛОО за темою: «Ігрові технології: шляхи забезпечення умов для інтелектуального, соціального, морального розвитку молодших школярів». На яке було запрошено  методиста  відділу освіти Мостиської районної державної адміністрації Стецину М. О., членів методичного об'єднання, а також дирекцію школи.  Засідання розпочала керівник МО Кошик Оксана Михайлівна. У своєму виступі вона  відмітила, що в даний час школа потребує такої організації своєї діяльності, яка забезпечила б  розвиток  індивідуальних  здібностей  і творчого ставлення до життя кожного учня, впровадження різних  інноваційних  навчальних програм, реалізацію принципу гуманного підходу до дітей.

Ігрові технології є однією з унікальних форм навчання, яка дозволяє зробити цікавими і захоплюючими не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але й буденні кроки з вивчення предметів. Цікавість умовного світу гри робить позитивною,  емоційно забарвленою монотонну діяльність із запам'ятовування, повторення, закріплення чи засвоєння інформації, а емоційність ігрового дійства активізує всі психічні процеси і функції дитини.

Іншою позитивною стороною гри є те, що вона сприяє використанню знань у новій ситуації, таким чином, вивчений учнями матеріал проходить через своєрідну практику, вносить різноманітність і інтерес у навчальний процес.

 Актуальність гри в даний час підвищується і через перенасиченість сучасного школяра інформацією. У всьому світі, і в Україні в тому числі, незмірно розширюється предметно-інформаційне середовище.  Телебачення, відео, радіо, комп'ютер,   мережа  Інтернет останнім часом виливають на учнів величезний обсяг інформації. Актуальним завданням школи стає розвиток самостійної оцінки та відбору одержуваної інформації. Однією з форм навчання, що розвиває подібні вміння, є дидактична гра, що сприяє практичному використанню знань, отриманих на уроці і в позаурочний час.

     В ході роботи учителі  поділилися досвідом з практичних аспектів реалізації даної проблеми: Сотнік Т. О., Шегинська Г. І., Хоміць Г. Л., висвітлили питання про застосування ігрових технологій на уроках у молодших школярів.

Практичний блок засідання було представлено  відкритим  уроком  з предмету Я у світі на тему «Символи нашої держави» вчителем Кошик О. М.. Урок  проведено з дотриманням вимог до сучасного компетентісного уроку. На уроці використано яскраве унаочнення, а також ІКТ, що дало змогу розкрити тему уроку набагато глибше та цікавіше. Використано різні форми, методи та види роботи, а саме: «Гронування», міжпредметні зв’язки: історія, література, етнографія, народознавство; словникова робота, робота з підручником, робота в парах – закінчи прислів’я, евристична бесіда, вікторина, метод «Мікрофон», розгадування кросворду. З метою запобігання перевантаження учнів проведено фізкультхвилинку під музичний супровід і пальчикову гімнастику. Діти весь урок були ніби зачаровані і з задоволенням співпрацювали з учителем. Саме на цьому уроці можна побачити, що означає по справжньому володіти увагою дітей. Дуже вразив рівень підготовки дітей. Вони чітко відповідали на запитання, вміло розгадували загадки, розв'язували кросворд, малювали на дошці тризуб, справлялися з будь якими поставленими завданнями. Цей урок був не просто вдалий, а надзвичайно цікавий та захоплюючий. Учитель використала багато наочності, підібрала багато цікавого матеріалу,  не тільки розказала, а й показала щоб діти не просто запам'ятали але й побачили, відчули які державні і народні символи України. Жодна дитина не мала часу на інші справи, всі учні були задіяні та активні. Діти почувалися співавторами уроку, були активними й відповідальними. Раціонально використано час на уроці. Були дотримані правила педагогічного такту, етики, норми стосунків учителя й учнів.

    На завершення засідання учасники МО  розробили методичні рекомендації відповідно до теми «Ігрові технології: шляхи забезпечення умов для інтелектуального, соціального, морального розвитку молодших школярів».  Кожен учасник семінару-практикуму до свого педагогічного доробку отримав досвід інших  учителів.

Шибунька Б. М., заступник директора з

навчально-виховної роботи

Пернаті друзі

                                                     «В світі є країни, де природа яскравіша

                                                       наших полів і лук, але рідна природа

                                                       повинна стати для нас найдорожчою».

                                                                                   В. О. Сухомлинський

   Ось і прийшла довгоочікувана зима. Наші «менші брати» в цей час чекають на нашу допомогу. Їм все важче і важче пережити скорочений світловий день і за цей час знайти та засвоїти їжу. Тому кожного дня учні 2 класу Чернівського НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району разом із вчителем Дацко Світланою Андріївною слідкують, щоб годівнички не були порожніми та підсипають в них корм.

   В годівничку можна покласти крихти білого хліба, зерна пшениці, пшона, насіння соняшника, гарбуза, дині, плоди горобини, калини, шматочки несолоного сала – для синичок.

     У класі є спеціальний куточок, де стоїть корм для птахів, який учні  насипають в годівнички біля школи. Птахи прилітають до годівничок та знаходять там собі щось смачненьке, а за цим учні разом із учителем спостерігають із вікна. Також учні не забувають про годівнички і біля своїх будинків. Як підсумок такої клопіткої роботи було проведено годину спілкування «Наші пернаті друзі». Урок пройшов цікаво у дружній обстановці. Вчитель використала різні методи: гра «Аукціон», де учні  називали якомога більше перелітних птахів, конкурс загадок – учні відгадували загадки про птахів, легенду про лелеку, захоплюючою стала подорож  сторінками Книги рекордів Гіннеса, де учні отримала багато інформації про найменших і найбільших птахів нашого краю, прислів’я та приказки про наших пернатих друзів, не залишилася і поза увагою Червона книга, учні дізналися про птахів, які занесені до Червоної книги, випереджуючим завдання було підготувати розповідь про значення годівничок для птахів. Ось про що розповідали учні класу:

Павлишин Віталій «Найпростіша годівничка може врятувати пташине життя».

Я разом з батьком зробили годівничку з новорічного подарунку. Ми поклали туди крихти білого хліба, зерна пшениці, пшона. Тато повісив її за вікном. А ще туди можна покласти насіння соняшника (дуже люблять снігурі та синиці), гарбузове насіння, плоди горобини, калини.

   Також, коли ми гуляємо на вулиці, то сиплемо крихти білого хліба пташкам, їх із задоволенням їдять голуби та горобці. Треба пам'ятати, що чорний хліб шкідливий для птахів, тому, що він набухає у дзьобиках і може викликати їх загибель. А ще чіпси, солодкі кукурудзяні палички, смажену їжу не слід давати птахам. Я вважаю, що врятувати птахів від голодної смерті можуть всі небайдужі дорослі та діти.

   Яхимець Ілона: - Зробити годівничку, насипати крупи чи крихт хліба може і повинен робити кожен із нас.

   Ми із родиною також завжди допомагаємо птахам взимку. Годівнички робить у нас тато, а розвішуємо біля будинку. Із мамою та бабусею ми поповнюємо її регулярно смачними ласощами. І так спільними зусиллями ми допоможемо птахам швидко перезимувати та зустріти весну. А своєю любов'ю та дзвінким співом будуть дякувати нам за допомогу.

   З цього уроку учні винесли багато цікавого, корисного, а головне зрозуміли, що брати наші менші потребують захисту, охорони і бережного ставлення.

Шибунька Б. М., заступник директора з

навчально-виховної роботи

Прощання з колядою

                                                              А по тій Коляді пробувайте в гаразді,

без турботи, без біди – до нової Коляди!

  Ось і минули Різдвяні свята: такі родинні, славні, величні, прикрашені дідухом та ялинкою, святковим настроєм та щедрим столом і, звичайно, незамінною колядою, яку творять і передають з уст в уста як маленькі, так і дорослі колядники. Кажуть, що віра в добро і справедливість, життєвий оптимізм допомагають людині більше, ніж будь-що інше. У Чернівському  НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району 15 лютого проходило  шкільне родинне свято «Прощання з колядою» під керівництвом педагога-організатора Федевич Тетяни Ігорівни та вчителя зарубіжної літератури Федевич Надії Іванівни.

      Веселою колядою, віншуваннями, засіваннями та дзвінкоголосими щедрівками проводжали новорічно-різдвяні свята учні з вчителями та батьками. Глядачі цього чудового дійства мали можливість насолоджуватись прекрасними різдвяними традиціями – інсценізація Святого вечора у виконанні учнів 5 класу. Зворушили своїми віршами Паркасевич Василина, Сподарик Юля, Кошик Дмитро (учні 5 класу), віншуваннями учень 4 класу Мороз Максим  та учні 10 класу Кондрацький Сергій і Пащак Андрій, які побажали всім присутнім здоров’я, достатку, миру і любові, благополуччя у всіх українських родинах. Фінальним акордом  свята стало спільне  виконання  коляди «Добрий вечір тобі…»

   Минає рік за роком… Від народження Христа минуло понад дві тисячі років. Усе стрімко змінюється! Та незмінними залишаються Божа правда, любов і милосердя, на яких тримається світ.

    Учасники свята дзвінким співом, рясною пшеницею, віншуваннями під звучання музики в українських строях провели коляду і з нетерпінням чекатимуть її у наступному році.

Федевич Т. І., педагог-організатор

Вечір-реквієм «Ангели неба»

На базі Чернівського ЛО з 19 по 23 лютого  проходив методичний тиждень педагогів-організаторів. 21 лютого з нагоди вшанування пам’яті героїв Небесної Сотні у Чернівському НВК  ім. Т.Г.Шевченка проходив вечір-реквієм «Ангели неба» під керівництвом педагога-організатора Федевич Тетяни Ігорівни.

Серце плакало.

Сльози капали.

Виливала жалі сурма…

   Такими  словами  та  відеороликом  «Серце плакало»  розпочала виступ  Бабій Вероніка, учениця 11 класу. Далі  звучали  поезії,  коментарі  до  подій  на  майдані  Незалежності, а   перед  очима глядачів ніби пройшла  ціла  епоха. Присутні також  переглянули  відеоролик  Павла Дворського  «Небесна Сотня білих журавлів».  Згадували  загиблих  героїв  з  Львівської  області  та  свого  односельчанина  Вишневського  Степана,  який  загинув  в  зоні  АТО.

   Учні переглянули презентацію «Ти з нами завжди, наш герою», яку  підготувала Федевич Т.І.. Зворушливою  була  інсценізація  «Мамо  не  плач,  я  повернуся»  у  виконанні  учнів  10  класу  (Васюта Д.,  Жук А., Федак С.) Усі присутні в залі мали можливість доторкнутися до щита, який був свідком усіх подій на Майдані в Києві майже з перших і до останніх днів.  Його привіз та подарував школі учасник тих подій Данилишин Михайло.

    Під  слова  «Хай  палають  свічки  пам’яті  загиблих  героїв «Небесної Сотні» із рук в руки учні та вчителі школи передавали свічку пам’яті, як знак великої пошани та невмирущої пам’яті подвигу славних героїв. На завершення вечора-реквієму  було  сказано, що «… герої Небесної Сотні – приклад реального, дієвого патріотизму, кожен з яких своїм подвигом продемонстрував: ми – свободолюбива нація, яка ніколи не поступиться найважливішими для себе принципами. За весь час протистоянь Майдан став не просто столицею держави, а її серцем і душею. Цього дня безмежно дякую і низько вклоняюся тим героям, що полягли, і тим, хто сьогодні зі зброєю в руках захищають суверенітет та цілісність нашої України! Ваш подвиг є неоціненним, а пам'ять про полеглих героїв житиме вічно.»

Федевич Т.І., педагог-організатор

Наше слово – слово вічного народу

    Рідна мова – це мова народу, вона передає досвід пращурів для нащадків. Це – скарбниця народної мудрості, криниця живої води, невичерпне джерело добра, нескінченна річка слів, струмочок надії.

     Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.

    Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.
Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.

    З нагоди Міжнародного дня рідної мови у Чернівському НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району відбулося свято «Наше слово – слово вічного народу», під керівництвом Федевич Наталії Зеновіївни, учителя української мови та літератури.

            Музичною композицією «Ще не вмерла Україна» зустріли присутніх учасники заходу. Зворушливо читали поезії про рідну мову учні 5, 7, 8, 9, 10 класів. Юні шанувальники рідного слова з’єднали свої голоси в єдиній мелодії, в одному ритмі любові до рідної мови. Українське слово звучало молитвою, дзвінкою піснею, чарівними звуками лагідності й доброти, мудрості та любові.

            У заході взяли участь і учні початкових класів, які разом зі своїми наставниками подарували хвилини позитивних емоцій усім присутнім. Дзвінкі дитячі голоси, український танок, поетичні перлини стали окрасою свята, створили атмосферу творчої розкутості, відкритості і радості.

            Свято відкрило нові таланти, об’єднало творчих, не байдужих до долі української мови людей, зробило їх однодумцями. Все свято було пронизано українським духом, любов’ю до рідного слова, до чистих джерел творчості українського народу.

Шибунька Б. М., заступник директора з

 навчально-виховної роботи

Сайт Чернівського НВК ім. Т.Г. Шевченка: Методична робота

Сайт Чернівського НВК ім. Т.Г. Шевченка: Методична робота: УКРАЇНА Чернівський  НВК  ім. Т. Г. Шевченка НАКАЗ 07. 09. 2017        ...

МЕТОДИЧНА РОБОТА В ШКОЛІ

Значення методичної роботи для підвищення рівня професійної підготовки вчителя. 

Основні форми методичної роботи в школі.

Підвищення кваліфікації та атестація педагогічних
працівників.

Значення
методичної роботи для підвищення рівня професійної підготовки вчителя

  
Методична робота в школі — спеціально
організована діяльність педагогічного колективу, що створює умови для
підвищення майстерності педагога.

  
Методична робота спонукає вчителя до роботи над підвищенням свого фахового
рівня, сприяє збагаченню педагогічного колективу педагогічними знахідками,
допомагає молодим учителям переймати майстерність у більш досвідчених колег.

    Її функції полягають:

 у визначені системи заходів, спрямованих на
досягнення найкращих результатів (планування); у діяльності з удосконалення
структури і змісту методичної роботи (організаційна);

у регулярному вивченні
співвідношення між рівнем компетентності педагогів, що виявляється в
узагальненому результаті їх праці, та вимогами суспільства до якості роботи
працівників освіти (діагностична);

передбаченні знань та умінь,
необхідних педагогам у майбутньому (прогностична);

виробленні принципово нових
положень навчально-виховної роботи,

у формуванні, експериментальній
перевірці та впровадженні передового досвіду (моделююча); відновленні частково
забутих або втрачених учителями знань після закінчення навчального закладу
(відновлююча);

виправленні недоліків у
діяльності педагогів, пов'язаних з використанням застарілих методик
(коригуюча);

інформуванні, агітації
педагогів щодо впровадження досягнень науки, передового досвіду
(пропагандистська);

налагодженні й підтриманні
зворотного зв'язку, в оцінюванні відповідності наслідків методичної роботи
завданням та нормативним вимогам (контрольно-інформаційна).

   Методична робота
покликана стимулювати підвищення наукового рівня вчителів, їх підготовку до
засвоєння змісту нових програм і технологій реалізації, досягнень
психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, передового педагогічного
досвіду.

Методична
робота здійснюється за такими напрямами;

    1. Поглиблення філософсько-педагогічних
знань. Спрямоване
на вивчення педагогічної теорії та методики навчання й виховання, психології,
етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета й
методики його викладання.

    2. Вивчення принципів
розвитку української національної школи. Передбачає
збагачення педагогічних працівників надбаннями української педагогічної думки,
науки, культури, вивчення теорії та досягнень науки з викладання конкретних
предметів, оволодіння сучасними науковими методами, освоєння оновлених програм
і підручників.

    3. Освоєння методики
викладання додаткових предметів. Охоплює вивчення
складних розділів навчальних програм з демонструванням відкритих уроків,
застосуванням наочних посібників, дидактичних матеріалів.

    4.
Систематичне інформування про нові методичні розробки. Полягає
у систематичному вивченні інструктивно-методичних матеріалів стосовно змісту і
методики навчально-виховної роботи.

   6. Оволодіння науково-дослідними навичками. Сприяє
формуванню дослідницьких умінь, організації власного теоретичного пошуку,
аналізу та оцінювання результатів педагогічних досліджень.

Основні
форми методичної роботи в школі

  
Форми організації методичної роботи в школі досить динамічні. Вибір конкретної
з них залежить від педагогічної культури вчителів, морально-психологічного
клімату в шкільному колективі, матеріально-технічних можливостей школи,
інноваційної відкритості та активності вчителів та керівників школи. Загалом
проводять її в індивідуальній, груповій та колективній формах.

   Індивідуальна форма методичної роботи. Вона є
складовою самоосвіти вчителя, здійснюється за індивідуальними планами з
урахуванням його професійних потреб, результатів взаємооцінки, рекомендацій
керівництва школи, досвідчених педагогів. Змістом її є систематичне вивчення
психолого-педагогічної, наукової літератури, участь у роботі шкільних,
міжшкільних та районних методичних об'єднань, семінарів, конференцій,
педагогічних читань, розробка проблем, пов'язаних з удосконаленням
навчально-виховної роботи, проведення експериментальних досліджень, огляд і
реферування педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.

    У процесі
самоосвіти педагог має подбати про зв'язок змісту індивідуального плану з
проблемою, над якою працює педагогічний колектив, удосконалення знань та умінь,
необхідних для успішного викладання певного навчального предмета, підвищення
власної педагогічної майстерності, ефективність самоосвіти залежатиме від того,
наскільки педагог буде послідовним у своїх стараннях. Важливим
є постійне ускладнення змісту і форм роботи над собою, забезпеченні конкретних
її результатів. Ними можуть бути написання реферату, повідомлення на семінарі,
науково-практичній конференції, виступ на засіданні педради, публікація в
періодиці тощо.

   Колективні
й групові форми методичної роботи. 

Методична рада. Об'єднує
всіх педагогів школи, очолює її найчастіше директор або завуч. Методична рада
обговорює і обирає варіанти змісту освіти (навчальні плани, програми,
підручники тощо), форми і методи навчально-виховного процесу та способи їх
реалізації. В її компетенції — організація роботи з підвищення кваліфікації та
майстерності педагогічних кадрів, розвитку їх творчої ініціативи, впровадження
досягнень науки і передового педагогічного досвіду, взаємодія школи з
науково-дослідними установами, добровільними товариствами, творчими спілками
тощо.

    Методичні
об'єднання (комісії) вчителів. Вони покликані
забезпечити ознайомлення педколективу з новою педагогічною інформацією, передовим
досвідом, сприяти впровадженню їх у навчально-виховний процес. Створюють їх при
методичній раді школи, на свої засідання вони збираються один-два рази на
чверть. Керують ними досвідчені вчителі-методисти. Зміст їх діяльності
визначається блоком навчальних предметів, що вивчаються в школі, методикою їх
викладання. Методичні об'єднання обговорюють найважливіші розділи і теми нових
програм та підручників, експериментальні варіанти освітніх програм;
організовують відкриті уроки та виховні заходи, взаємо-відвідування уроків та
позаурочних заходів, предметні олімпіади, предметні тижні (“Тиждень хімії”,
“Тиждень народних традицій” та ін.). Особливий напрям їх діяльності — вивчення,
узагальнення і запровадження вітчизняного та зарубіжного передового педагогічного
досвіду. Цій меті підпорядковують різні форми своєї роботи, в тому числі й
конкурси кращих методичних розробок, тематичні науково-практичні конференції
тощо.

   Системність, послідовність їх роботи забезпечується завдяки
спеціальному планові, який охоплює загальну характеристику педагогічної
діяльності вчителів певного предмета, якості знань учнів, мету і завдання на
навчальний рік, основні організаційно-педагогічні заходи (оформлення кабінетів,
експертиза дидактичного матеріалу, затвердження текстів контрольних робіт),
тематику науково-практичних доповідей, відкритих уроків, позакласних занять,
форми і терміни контролю за якістю знань, умінь і навичок учнів.

     Об'єднання бувають не тільки предметними
(цикловими), але й профільними, наприклад,

методичне об'єднання класних
керівників, вихователів груп подовженого дня, учителів початкових класів,
керівників гуртків за інтересами та ін.

    З розвитком
шкіл нового типу (ліцеїв, гімназій, коледжів, альтернативних приватних
навчальних закладів), в яких, згідно зі Статутом, створюються факультети з
відповідними щодо профілю навчання кафедрами, відпала необхідність у предметних
(циклових) об'єднаннях, оскільки кафедри є своєрідними предметними (наприклад,
кафедра хімії) або цикловими (наприклад, кафедра природничих дисциплін)
об'єднаннями, вирішуючи методичні проблеми, беручи участь у колективних формах
методичної роботи.

    Взаємовідвідування
уроків. Сприяє підвищенню майстерності
вчителя. Відвідування молодим вчителем уроків досвідченого колеги збагачує його
методичний досвід. Досвідчений педагог, відвідавши урок початківця, зможе
виявити сильні та слабкі місця в його манері ведення уроку, дати відповідні поради,
а інколи й запозичити у молодшого колеги корисне для себе.

  Єдиний методичний день. Проводять
його один раз на чверть для всіх педагогів школи. Напередодні випускають
тематичний бюлетень, організовують виставку методичних розробок, творчих робіт
учителів і учнів школи, нової психолого-педагогічної літератури. У програмі
заходів такого дня — відкриті уроки і позакласні заняття, розгорнутий аналіз та
обговорення їх, огляд нової методичної літератури, підбиття підсумків
(засідання “круглого столу” або прес-конференція).

Методичні
семінари-практикуми. Орієнтовані вони на забезпечення єдності теоретичної та
практичної підготовки вчителя, стимулюють їх самоосвітню діяльність, інтеграцію
у сферу педагогічних інновацій. Спрямовані на вивчення сучасних педагогічних
теорій, аналіз власного досвіду. Опрацьовані матеріали оформляють у вигляді
доповідей, рефератів.

Школа передового
досвіду. Реалізує цілі й завдання
індивідуального та колективного наставництва. Основне її призначення полягає в
методичній допомозі досвідченого вчителя менш досвідченим колегам. Формується
вона на добровільних засадах. Цінність її роботи в двосторонній ефективності.
Керівник школи, відвідуючи уроки вчителів, консультуючи їх щодо планування,
методики й технології уроку, обговорюючи теоретичні проблеми освіти,
удосконалює й власну педагогічну майстерність, переконується в правильності
педагогічних позицій. А вчителі мають змогу безпосередньо вивчати творчу
лабораторію педагога-майстра.

  Школа
молодого вчителя. Завдання
її полягає у сприянні професійному становленню учителів-початківців. Як
правило, їх роботою опікується досвідчений вчитель або керівник школи.
Здебільшого зосереджується на питаннях з техніки та методики проведення уроку,
позакласного заняття, планування роботи класного керівника, інших аспектах
психологічного та професійного самоутвердження молодого педагога. 

    Проблемні
(інноваційні) групи. Виникають за ініціативи
керівників школи, учених-педагогів, учителів. Спрямовують свої зусилля, на
вивчення, узагальнення й поширення передового досвіду як у своїй школі, так і
поза нею. Якщо проблемна група розробляє та впроваджує свої концепції або методичної
знахідки, то вона орієнтується на основні вимоги науково-дослідної роботи,
зосереджуючись на обґрунтуванні проблеми й теми дослідження, формулюванні
гіпотези, визначенні основних етапів дослідження та передбаченні проміжних
результатів. Важливим при цьому є вибір методів дослідження, визначення
контрольних та експериментальних класів. Здебільшого проблемні (інноваційні)
групи працюють під науковим керівництвом викладачів вищих навчальних закладів,
співробітників науково-дослідних інститутів.

   Науково-педагогічна конференція. Організовують
її за підсумками роботи на певному проміжку часу або після завершення певного
етапу роботи. Автори повідомлень інформують колег про результати своїх пошуків.
Інші учасники мають можливість порівняти їх з результатами своєї роботи,
переконатися в ефективності запропонованих прийомів і методів. Конференція може
мати урочистий, святковий характер, із заохоченням учителів за результатами
дослідницької та методичної роботи, запрошенням педагогів з інших шкіл,
представників громадськості, науки.

   Творчі
звіти вчителів. Проводять перед атестацією
педагогічних працівників. Учитель у звіті про свій методичний доробок знайомить
з власним досвідом.

   Творчі
звіти, конференції, семінари проводять на базі кращих (опорних) шкіл району,
міста.

   Опорні школи. Ними
є загальноосвітні школи, які беруть на себе роль методичних центрів кількох
найближчих шкіл. їх завданнями є використання, пропаганда і впровадження в
практику інших шкіл досягнень психолого-педагогічної науки, вивчення й
поширення досвіду кращих вчителів; допомога органам освіти в організації
методичної роботи, в підвищенні кваліфікації й педагогічної майстерності
вчителів тощо. Вищі педагогічні навчальні заклади, дослідницькі й
науково-методичні установи залучають опорні школи до проведення
експериментальної роботи. Відзначаються високою результативністю у навчанні та
вихованні учнів. їх визначають на підставі відповідних показників районні,
міські органи управління освітою і наукою. Як правило, вони мають високорозвинену
навчально-матеріальну базу, висококваліфікований колектив педагогів, високі
показники у навчально-виховному процесі, суттєві творчі методичні розробки
уроків (занять) та виховних заходів, які можуть бути запропоновані до
впровадження в навчально-виховну практику інших шкіл тощо.

  Експериментальний
педагогічний майданчик. Це затверджений відповідним
органом державного управління освітою дошкільний, середній загальноосвітній,
професійний, позашкільний або інший заклад освіти, його підрозділ, на базі якого
відпрацьовуються нові соціально значущі педагогічні й наукові ідеї, технології
та визначається їхня ефективність. Статус експериментального майданчика
надається після проходження спеціальної експертизи — визначення відповідності
ініціативи меті розвитку освіти, забезпечення оптимальних умов для реалізації
ідей, що мають бути покладені в основу запропонованої ініціативи. Створюють для
апробації педагогічних інновацій, спрямованих на оновлення змісту навчання,
впровадження нових технологій у практику закладів освіти. Ініціатором створення
є вчитель, група вчителів або заклад освіти.

   Нетрадиційні
форми методичної роботи. 

    До них належать:

педагогічні ігри (дидактичні,
виховні, ділові, рольові);

моделювання педагогічних
ситуацій;

олімпіади методичних
інноваційних розробок уроків, виховних заходів, методичні “мости”, літературні
ярмарки педагогічних підручників, методичних рекомендацій, аукціон методичних
розробок;

конкурсні виставки методичних
розробок (уроків, виховних заходів).

   Вони сприяють залученню
педагогів до пошукової методичної роботи; розвитку уміння спілкуватися з
колегами, учнями, батьками сприяють попередженню конфліктів у педагогічних
колективах.

Підвищення
кваліфікації та атестація педагогічних працівників

  
Підвищення кваліфікації, методичної майстерності педагогів відбуваються завдяки
внутрішкільній системі методичної роботи та навчанню з відривом від основного
місця роботи.

   Кожний педагог, незалежно від закладу, в якому працює, повинен
один раз на 4—5 років проходити підвищення кваліфікації в закладах
післядипломної освіти, на відповідних факультетах педагогічних інститутів,
курсах, на факультетах підвищення кваліфікації на базі педагогічних
університетів. Школи направляють педагогів відповідно до термінів
перепідготовки та офіційного набору певних груп за профілем перепідготовки.
Підвищення кваліфікації керівників шкіл здійснюється у спеціальних групах (на
факультетах, в інститутах), які зосереджують свою роботу на вивченні сучасної
теорії управління (менеджменту).

   Внутрішкільну методичну роботу здійснюють певного дня тижня, у
найзручніший для всіх членів педагогічного колективу час.

    Для
стимулювання діяльності вчителів щодо підвищення їх професійної кваліфікації,
методичної майстерності, спрямованості до якісних результатів у навчанні й
вихованні школярів, починаючи з 1972 p., запроваджено їх атестацію.

   Атестація педагогів — комплексна
перевірка, що здійснюється спеціальною атестаційною комісією з метою визначення
рівня кваліфікації педагога, що дає їм змогу претендувати на присвоєння більш
високого кваліфікаційного рівня.

  
Передбачає визначення відповідності педагогічних працівників зайнятій посаді,
рівню кваліфікації, залежно від якого та стажу педагогічної роботи їм
встановлюють кваліфікаційну категорію, визначають тарифний розряд оплати праці,
присвоюють педагогічне звання.

   Атестація проводиться відповідно до Закону України “Про освіту” з
метою стимулювання діяльності педагогічних працівників, щодо підвищення
кваліфікації, професіоналізму, розвитку творчої ініціативи. Вона є дієвим
стимулом підвищення педагогічної майстерності.

   Традиційно проводили її один раз на 5 років. Основна частина
спеціалістів (учителі з вищою освітою) підтверджувала рівень своєї
кваліфікації, кращі з них здобували більш високу кваліфікаційну категорію,
окремих атестували як фахівців з низьким рівнем кваліфікації, чиї професійні
якості не відповідали вимогам працівників освіти. З демократизацією системи
освіти з'явилася можливість атестуватись педагогу за власним бажанням, який
вправі звернутися із заявою до атестаційної комісії з проханням атестувати його
на будь-яку категорію.

   Система атестаційних комісій має таку ієрархічну структуру:
головна, створена органом управління освітою на рівні країни, краю, області,
автономії; районна (окружна, міська), яка створюється відповідним органом
управління освітою; атестаційна комісія освітнього закладу, яка створюється
педагогічною радою закладу. Кожна з комісій розглядає коло питань у межах своєї
компетенції, тобто присвоює відповідні кваліфікаційні категорії: вищу (головна
атестаційна комісія); першу (районна (окружна, міська) комісія); другу (атестаційна
комісія освітнього закладу).

   Відповідно встановлено кваліфікаційні
категорії: спеціаліст, спеціаліст другої категорії, спеціаліст першої
категорії, спеціаліст вищої категорії, а також педагогічні звання: старший
учитель, старший викладач, учитель (вихователь)-методист,
педагог-організатор-методист, майстер виробничого навчання першої (другої
категорії) та інші.

   З розвитком ринку праці
помітилася реальна диференціація в оплаті праці вчителів різних кваліфікаційних
категорій, конкуренція при працевлаштуванні у школи нового типу.

   Атестація педагогічних працівників на сучасному етапі передбачає
системність і цілісність експертних оцінок, відкритість, колегіальність,
єдність вимог. Суть їх сформульовано в кваліфікаційних характеристиках,
затверджених Міністерством освіти і науки, регіональними органами управління
освітою.

    Атестацію проводять
одноетапно (з теоретичних і практичних питань одночасно) або в два етапи. На
першому організовують теоретичні кваліфікаційні випробування (іспити, співбесіди,
захист власного творчого звіту) або дослідні (експериментальні розробки).

    Мета їх — з'ясувати
рівень теоретичної підготовки педагога (спеціальних знань, методики викладання
предмета, психолого-педагогічних знань, володіння новими педагогічними технологіями,
уміння використовувати знання у власній діяльності).

    Другий етап передбачає
перевірку та оцінювання практичних професійних умінь педагога (результативність
праці в навчально-виховному процесі). З цією метою члени комісії відвідують
заняття, проводять анкетування учнів, батьків, колег атестуючого, адміністрації
школи. Використання психолого-педагогічних методик дає змогу об'єктивно
визначити реальний кваліфікаційний рівень педагога, його творчий потенціал.
Атестація робочого місця є одним із елементів атестації педагогічного
працівника.

На п’єдесталі страждань

У Чернівському НВК ім. Т. Г.  Шевченка  7 лютого відбувся показовий  позакласний захід для вчителів української мови та літератури «Василь Стус. Життя. Доля. Поезія». Організаторами театралізованого дійства стала творча група учнів 9-11 класів та вчитель української мови та літератури Федевич Н.З.

Композиція заходу сприяла розкриттю тернистого життєвого й водночас багатого творчого шляху поета, літературознавця, критика, громадського діяча, політв'язня, Героя України Василя Стуса. Біографічні факти гармонійно перепліталися з його віршами. У  центрі зали портрет В. Стуса, вишитий рушник, кетяги калини, імітація тюремної камери, світлини.

            Ведучі свята (Дацко О., Жук А., Федевич Х.)  у віршованих і прозових рядках віддзеркалювали панораму життєвого й творчого подвигу поета, який понад усе любив Україну, боровся за її незалежність, своїм поетичним словом будив в українців високі почуття національної гордості та гідності. Зворушливо й піднесено декламували поетичні шедеври В. Стуса   Венгер В., Бабій В., Федак С., Саїк В., Рожак Р. Звучала поезія, сповнена болем, любов’ю, надією. Віршовані рядки перепліталися з хореографічними постановками, які створювали атмосферу піднесеності, відчуття долі іншої людини. Скільки тепла, щирості й  болю намагалися передати школярі (Кондрацький С., Кошик Д., Шот О.), зачитуючи уривки з листів В. Стуса дружині, синові, батькам.   Емоції, почуття, які переживав поет у різні періоди свого життя, створювали атмосферу присутності В. Стуса під час заходу.

            Окрасою заходу стали пісні у виконанні вчителя зарубіжної літератури Федевич Н. І., які подарували присутнім хвилини емоційного піднесення. Також змістовним доповненням заходу була мультимедійна презентація «Долі не обирають»,   запис живого голосу В. Стуса, хореографічна композиція «Свіча пам’яті», танець «Світла і темряви», відеоролики.

            Останнім емоційним акордом  у програмі заходу стала спільна молитва «За Україну, мир і спокій».

            Постать Василя Стуса гуртує українців на шляху відродження духовності, зміцнення державності, формування громадського світогляду. Адже він взірець борця за високі державні ідеали, поборник прав людської особистості та гідності, митець світового рівня, слово якого зайняло свою висоту й утримує її.

Федевич Н.З.,

учитель української мови та літератури

Від подвигу героїв Крут до подвигу Героїв Небесної Сотні та Героїв АТО

Священна пам’ять про подвиг героїв минулого століття і нашого сьогодення пробуджує національну свідомість та кличе до безкомпромісної боротьби за незалежність України.

      Бій під Крутами, який відбувся на теренах України 100 років тому, став беззаперечним виявом мужності юнаків, символом самопожертви молодого покоління у боротьбі за незалежність своєї держави.  

      29 січня 2018 року  у Чернівському НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району проведено короткометражний усний журнал «Від подвигу Героїв Крут до подвигу Героїв Небесної Сотні та Героїв АТО». Учасники заходу запалили свічу,  схилили голови у пам’ять про сотні сміливців, які вступили у нерівний бій із ворогом. Презентація «Пам’ятай про Крути» допомогла присутнім глибше пізнати й усвідомити безсмертний подвиг героїв.

        Кожен день, який пов'язаний з тими чи іншими подіями, що стосуються боротьби за Українську державність, незалежність ми тепер усвідомлюємо по-новому. Бо сьогодні знову триває боротьба.  І знову на початку нового, ХХІ століття, подвиг Героїв Крут повторили Герої Небесної сотні (фотомонтаж «Небесна Сотня»), захисники Донецького аеропорту – безстрашні «кіборги» (відеоролик Генерального штабу ЗСУ «242 дні героїчної оборони»), повторюють захисники східних кордонів України у війні з російським агресором.

       Класний керівник 7 класу Федевич Ольга Дмитрівна об’єднала ці три історичні події в одне ціле як усвідомлення громадянського обов’язку кожним поколінням українців. Ведучі журналу закликали присутніх згадати у своїх молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше мабутнє прийдешніх поколінь.

       Хай пам'ять про всіх, хто загинув за Україну, згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. Нехай для кожного з нас світло свічки, яку кожен потримав у руках, буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества державності жертвував  собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

Федевич О. Д., класний керівник 7 класу

Невтомний борець за волю і незалежність України (захід до В.Чорновола)

Життя інколи дає нам можливість жити у вік  людей-зірок, які  не  гаснуть  у  нашій  пам’яті, які  і після смерті живуть серед нас, які  зігрівають  своїм  теплом, своєю  мудрістю, нагадуючи  кожному, хто ми, що ми, чому  ми, куди  ми…  До  таких  світлих, незабутніх  постатей  належить В’ячеслав  Максимович  Чорновіл – вірний син свого народу, незламний борець за націо­нальне відродження України. 

      Такими словами звернулася класний керівник 7 класу Чернівського НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району Федевич Ольга Дмитрівна до учасників усного журналу «Невтомний борець за волю і незалежність України».  Віддаючи  глибоку  шану великій  Людині, лицарю свободи В. М. Чорноволу, дівчина-Україна запалила свічу пам’яті.

    Перша сторінка усного журналу «Обранець української ідеї» знайомить з  тернистим, але  славним життя  В. Чорновола. Тут знаходимо  відповіді  на  питання, які  хвилюють  нас  і  сьогодні. Перегляд відеофільму «Обличчя української історії. В’ячеслав  Чорновіл» дало можливість школярам краще сприйняти і усвідомити роль В. Чорновола в боротьбі за незалежність  України.

     Ведучі другої сторінки «Інші про В’ячеслава Чорновола» Андрій Гузіль та Зоряна Жук зачитали вислови політиків, журналістів, друзів про В. М. Чорновола. Надзвичайно проникливими є слова Валерія Смолія: «Правда те, що люди вибирають ідеї, але правда й те, що в ідеї є свої обранці. В’ячеслав Чорновіл – один з найдостойніших і незрадливих обранців української ідеї… Вона вносить їхні імена на вічні скрижалі пам’яті».

      З В’ячеславом Чорноволом як людиною непересічною, з ораторськими здібностями, яка здатна об’єднувати і вести за собою,  учнів ознайомила третя сторінка «В. Чорновіл: трохи сам про себе». Її ведучі Федак Світлана, Кондрацький Ігор виразно, чітко зачитали деякі вислови В. М. Чорновола, сказані в різні роки. Він жив з Україною в серці: «Для  мене політика,  звичайно,  спосіб самовираження… спосіб  реалізації  ідеї… Української держави, української  духовності… Мені слави не потрібно. Я свій слід в історії України залишив!»

     В епілозі до усного журналу учасники увічнили пам’ять невтомного борця за волю і незалежність України В’ячеслава Максимовича Чорновола виконанням його улюбленої пісні «Ой у лузі червона калина». Пісня супроводжувалася відеокліпом про сучасну боротьбу за цілісність  нашої  держави на сході України. Життя і боротьба В’ячеслава Чорновола – це приклад для всіх поколінь. Він був справжнім. Він нічого не боявся. У цей складний для нашої країни час кожен має зробити все, щоб Україна, про яку мріяв В’ячеслав Максимович, була наповнена тим змістом, за який він боровся і загинув.

Федевич О. Д., класний керівник 7 класу