четвер, 12 листопада 2026 р.

 


Інтернет став невід’ємною частиною навчання, спілкування та повсякденного життя дітей і підлітків. Соціальні мережі, месенджери, онлайн-ігри та освітні платформи відкривають широкі можливості для навчання, розвитку й комунікації, однак водночас можуть містити ризики, про які необхідно знати та вміти їм протидіяти.

Саме тому Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, Управління протидії кіберзлочинам у Львівській області та Інститут кібербезпеки та аналітики приділяють особливу увагу підвищенню рівня обізнаності дітей, педагогів і батьків щодо безпечної та відповідальної поведінки в цифровому середовищі.

У межах інформаційно-просвітницької роботи важливо формувати у дітей практичні навички розпізнавання та попередження основних загроз в Інтернеті — кібербулінгу, грумінгу, шкідливого контенту, онлайн-шантажу, фішингу та інших проявів небезпечної поведінки в цифровому середовищі

Кібербулінг: коли цькування переходить в Інтернет

Кібербулінг — це навмисне та повторюване цькування із використанням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, месенджерах, онлайн-іграх та інших цифрових середовищах.

Кібербулінг може проявлятися у вигляді образ, приниження, залякування, провокацій або поширення інформації, фотографій чи листування без дозволу.

Особливість кібербулінгу полягає в тому, що принизливий контент може дуже швидко поширюватися, а кривдник іноді може залишатися анонімним.

Як діяти?

Якщо ви зіткнулися з кібербулінгом:

  • не відповідайте на провокації агресією;
  • збережіть скріншоти повідомлень та іншого небезпечного контенту;
  • заблокуйте кривдника;
  • повідомте батькам, учителю або іншому дорослому, якому довіряєте;
  • за необхідності подайте офіційну скаргу до Кіберполіції.

Важливо пам’ятати: звернення по допомогу — це не прояв слабкості.

Грумінг: небезпечне знайомство в мережі

Грумінг — це встановлення дорослою людиною дружніх або довірливих стосунків із неповнолітнім через Інтернет із метою подальшої експлуатації, шантажу, залякування або сексуального насильства.

Зловмисник може видавати себе за ровесника, блогера, тренера, наставника або людину зі спільними інтересами.

Спочатку спілкування може здаватися цілком дружнім: компліменти, подарунки в онлайн-іграх, спільні захоплення, постійна увага. Згодом зловмисник може просити приховувати спілкування від батьків чи друзів, переходити до приватних месенджерів, надсилати особисті фотографії або пропонувати зустріч.

На що варто звернути увагу?

Особливо обережними потрібно бути, якщо онлайн-знайомий:

  • надмірно засипає компліментами та подарунками;
  • просить нікому не розповідати про спілкування;
  • наполягає на переході до приватного месенджера;
  • просить особисті або інтимні фотографії;
  • намагається дізнатися особисту інформацію;
  • пропонує зустріч у реальному житті без відома батьків.

Що робити?

Якщо спілкування викликає страх, тиск або дискомфорт:

ЗУПИНИСЬ → ЗАБЛОКУЙ → РОЗКАЖИ ДОРОСЛОМУ.

Не потрібно намагатися переконати зловмисника або виконувати його вимоги.

Якщо дитина вже надіслала фотографію чи іншу приватну інформацію, вона не винна в тому, що стала жертвою маніпуляції. Найважливіше — припинити спілкування та звернутися по допомогу.

Сексторшен: коли фотографією намагаються шантажувати

Окремою небезпекою є сексторшен — шантаж із використанням інтимних фотографій або відео.

Зловмисник може спочатку попросити звичайне фото, потім поступово переходити до більш особистих запитань і вимог. Після отримання фотографії він може погрожувати поширити її серед батьків, друзів або вчителів, якщо дитина не надішле нові матеріали або не виконає інші вимоги.

Важливо: виконання вимог шантажиста не гарантує припинення погроз. Навпаки, вимоги можуть ставати дедалі більшими.

Тому необхідно припинити спілкування, заблокувати зловмисника, зберегти докази та обов’язково розповісти дорослому, якому довіряєте.

Шкідливий контент: не все, що є в Інтернеті, безпечно

Шкідливий контент — це матеріали, які можуть негативно впливати на дитину або становити загрозу її безпеці.

До нього можуть належати матеріали із зображенням насильства та жорстокості, порнографічні матеріали, пропаганда наркотиків та азартних ігор, а також шкідливі програми, комп’ютерні віруси та шпигунське програмне забезпечення.

Серед небезпечних різновидів контенту можна виділити:

Шок-контент

Відео із жорстокістю, аваріями, кров’ю та іншими травматичними сценами можуть негативно впливати на психіку.

Що робити: не продовжувати перегляд, вимкнути автоматичне відтворення та поскаржитися на такий матеріал.

Фішинг в онлайн-іграх

Пропозиції отримати «безкоштовну ігрову валюту», предмети чи бонуси в обмін на логін і пароль можуть бути способом викрадення акаунта.

Що робити: не передавати паролі та використовувати двофакторну автентифікацію.

Небезпечні челенджі

Вірусні заклики виконувати небезпечні дії заради переглядів і популярності можуть становити реальну загрозу здоров’ю та життю.

Перед виконанням будь-якого сумнівного челенджу варто запитати себе:

«Чи зробив би я це в реальному житті, без камери та глядачів?»

Якщо відповідь «ні» — не варто цього робити.

Правила цифрової гігієни

Безпека в Інтернеті залежить не лише від програм та налаштувань, а й від щоденних звичок користувача.

Дотримуйтеся простих правил:

  • не поширюйте особисту інформацію у відкритому доступі;
  • встановіть налаштування приватності своїх акаунтів;
  • використовуйте різні складні паролі для різних сервісів;
  • увімкніть двофакторну автентифікацію;
  • не переходьте за підозрілими посиланнями від незнайомців;
  • не передавайте нікому паролі та коди підтвердження;
  • регулярно переглядайте список своїх онлайн-контактів;
  • не додавайте до друзів незнайомих людей без необхідності;
  • закривайте акаунти від сторонніх користувачів;
  • не залишайте вебкамеру відкритою, коли не користуєтеся нею.

Пам’ятайте: просити про допомогу — правильно

Дитина не повинна залишатися сам на сам із проблемою в Інтернеті.

Якщо вам надсилають погрози, шантажують, переслідують, змушують надсилати фотографії, пропонують небезпечні зустрічі або ви натрапили на шкідливий контент — розкажіть про це батькам, учителю або іншому дорослому, якому довіряєте.

За матеріалами Кіберполіції, у разі виявлення небезпеки можна звернутися до:

Кіберполіції України:
ticket.cyberpolice.gov.ua

Консультаційна лінія:
1545, далі обрати «3» — анонімно, безкоштовно, цілодобово.

Для повідомлення про шкідливий контент у матеріалах також зазначено ресурс report.iwf.org.uk, а додаткову інформацію — dignityonline.in.ua.

Безпечний Інтернет починається з відповідального користувача

Інтернет має залишатися простором для навчання, розвитку, спілкування та творчості. Для цього кожному з нас необхідно дбати про власну цифрову безпеку, поважати інших користувачів і не залишатися байдужими, коли хтось потребує допомоги.

Зупинися. Подумай. Перевір. Захисти себе. Розкажи дорослому.

Безпечна поведінка в мережі — це щоденна цифрова гігієна та відповідальність за власні дії.

Інтернет став невід’ємною частиною навчання, спілкування та повсякденного життя дітей і підлітків. Соціальні мережі, месенджери, онлайн-ігри та освітні платформи відкривають широкі можливості для навчання, розвитку й комунікації, однак водночас можуть містити ризики, про які необхідно знати та вміти їм протидіяти.

Саме тому Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, Управління протидії кіберзлочинам у Львівській області та Інститут кібербезпеки та аналітики приділяють особливу увагу підвищенню рівня обізнаності дітей, педагогів і батьків щодо безпечної та відповідальної поведінки в цифровому середовищі.

У межах інформаційно-просвітницької роботи важливо формувати у дітей практичні навички розпізнавання та попередження основних загроз в Інтернеті — кібербулінгу, грумінгу, шкідливого контенту, онлайн-шантажу, фішингу та інших проявів небезпечної поведінки в цифровому середовищі

Кібербулінг: коли цькування переходить в Інтернет

Кібербулінг — це навмисне та повторюване цькування із використанням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, месенджерах, онлайн-іграх та інших цифрових середовищах.

Кібербулінг може проявлятися у вигляді образ, приниження, залякування, провокацій або поширення інформації, фотографій чи листування без дозволу.

Особливість кібербулінгу полягає в тому, що принизливий контент може дуже швидко поширюватися, а кривдник іноді може залишатися анонімним.

Як діяти?

Якщо ви зіткнулися з кібербулінгом:

  • не відповідайте на провокації агресією;
  • збережіть скріншоти повідомлень та іншого небезпечного контенту;
  • заблокуйте кривдника;
  • повідомте батькам, учителю або іншому дорослому, якому довіряєте;
  • за необхідності подайте офіційну скаргу до Кіберполіції.

Важливо пам’ятати: звернення по допомогу — це не прояв слабкості.

Грумінг: небезпечне знайомство в мережі

Грумінг — це встановлення дорослою людиною дружніх або довірливих стосунків із неповнолітнім через Інтернет із метою подальшої експлуатації, шантажу, залякування або сексуального насильства.

Зловмисник може видавати себе за ровесника, блогера, тренера, наставника або людину зі спільними інтересами.

Спочатку спілкування може здаватися цілком дружнім: компліменти, подарунки в онлайн-іграх, спільні захоплення, постійна увага. Згодом зловмисник може просити приховувати спілкування від батьків чи друзів, переходити до приватних месенджерів, надсилати особисті фотографії або пропонувати зустріч.

На що варто звернути увагу?

Особливо обережними потрібно бути, якщо онлайн-знайомий:

  • надмірно засипає компліментами та подарунками;
  • просить нікому не розповідати про спілкування;
  • наполягає на переході до приватного месенджера;
  • просить особисті або інтимні фотографії;
  • намагається дізнатися особисту інформацію;
  • пропонує зустріч у реальному житті без відома батьків.

Що робити?

Якщо спілкування викликає страх, тиск або дискомфорт:

ЗУПИНИСЬ → ЗАБЛОКУЙ → РОЗКАЖИ ДОРОСЛОМУ.

Не потрібно намагатися переконати зловмисника або виконувати його вимоги.

Якщо дитина вже надіслала фотографію чи іншу приватну інформацію, вона не винна в тому, що стала жертвою маніпуляції. Найважливіше — припинити спілкування та звернутися по допомогу.

Сексторшен: коли фотографією намагаються шантажувати

Окремою небезпекою є сексторшен — шантаж із використанням інтимних фотографій або відео.

Зловмисник може спочатку попросити звичайне фото, потім поступово переходити до більш особистих запитань і вимог. Після отримання фотографії він може погрожувати поширити її серед батьків, друзів або вчителів, якщо дитина не надішле нові матеріали або не виконає інші вимоги.

Важливо: виконання вимог шантажиста не гарантує припинення погроз. Навпаки, вимоги можуть ставати дедалі більшими.

Тому необхідно припинити спілкування, заблокувати зловмисника, зберегти докази та обов’язково розповісти дорослому, якому довіряєте.

Шкідливий контент: не все, що є в Інтернеті, безпечно

Шкідливий контент — це матеріали, які можуть негативно впливати на дитину або становити загрозу її безпеці.

До нього можуть належати матеріали із зображенням насильства та жорстокості, порнографічні матеріали, пропаганда наркотиків та азартних ігор, а також шкідливі програми, комп’ютерні віруси та шпигунське програмне забезпечення.

Серед небезпечних різновидів контенту можна виділити:

Шок-контент

Відео із жорстокістю, аваріями, кров’ю та іншими травматичними сценами можуть негативно впливати на психіку.

Що робити: не продовжувати перегляд, вимкнути автоматичне відтворення та поскаржитися на такий матеріал.

Фішинг в онлайн-іграх

Пропозиції отримати «безкоштовну ігрову валюту», предмети чи бонуси в обмін на логін і пароль можуть бути способом викрадення акаунта.

Що робити: не передавати паролі та використовувати двофакторну автентифікацію.

Небезпечні челенджі

Вірусні заклики виконувати небезпечні дії заради переглядів і популярності можуть становити реальну загрозу здоров’ю та життю.

Перед виконанням будь-якого сумнівного челенджу варто запитати себе:

«Чи зробив би я це в реальному житті, без камери та глядачів?»

Якщо відповідь «ні» — не варто цього робити.

Правила цифрової гігієни

Безпека в Інтернеті залежить не лише від програм та налаштувань, а й від щоденних звичок користувача.

Дотримуйтеся простих правил:

  • не поширюйте особисту інформацію у відкритому доступі;
  • встановіть налаштування приватності своїх акаунтів;
  • використовуйте різні складні паролі для різних сервісів;
  • увімкніть двофакторну автентифікацію;
  • не переходьте за підозрілими посиланнями від незнайомців;
  • не передавайте нікому паролі та коди підтвердження;
  • регулярно переглядайте список своїх онлайн-контактів;
  • не додавайте до друзів незнайомих людей без необхідності;
  • закривайте акаунти від сторонніх користувачів;
  • не залишайте вебкамеру відкритою, коли не користуєтеся нею.

Пам’ятайте: просити про допомогу — правильно

Дитина не повинна залишатися сам на сам із проблемою в Інтернеті.

Якщо вам надсилають погрози, шантажують, переслідують, змушують надсилати фотографії, пропонують небезпечні зустрічі або ви натрапили на шкідливий контент — розкажіть про це батькам, учителю або іншому дорослому, якому довіряєте.

За матеріалами Кіберполіції, у разі виявлення небезпеки можна звернутися до:

Кіберполіції України:
ticket.cyberpolice.gov.ua

Консультаційна лінія:
1545, далі обрати «3» — анонімно, безкоштовно, цілодобово.

Для повідомлення про шкідливий контент у матеріалах також зазначено ресурс report.iwf.org.uk, а додаткову інформацію — dignityonline.in.ua.

Безпечний Інтернет починається з відповідального користувача

Інтернет має залишатися простором для навчання, розвитку, спілкування та творчості. Для цього кожному з нас необхідно дбати про власну цифрову безпеку, поважати інших користувачів і не залишатися байдужими, коли хтось потребує допомоги.

Зупинися. Подумай. Перевір. Захисти себе. Розкажи дорослому.

Безпечна поведінка в мережі — це щоденна цифрова гігієна та відповідальність за власні дії.

https://drive.google.com/file/d/1a8eDY6lzSAyZudcvrY260ytc2l7TdF2c/view?usp=sharing

четвер, 18 грудня 2025 р.

                                                   


Додаток 1

до наказу № 01-07/143 від 30.04.2026

                                                                         

ОГОЛОШЕННЯ

про проведення конкурсу на посаду директора Чернівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Т.Г. Шевченка Мостиської міської ради Львівської області

 

1. Найменування і місцезнаходження закладу освіти.

Чернівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Т.Г. Шевченка Мостиської міської ради Львівської області (Львівська обл., Яворівський р-н,  с.Черневе, вул.Шашкевича, 9).

2. Найменування посади та умови оплати праці.

Директор. Умови оплати праці: відповідно до вимог наказу Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 року №557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплатою праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року №102.

3. Кваліфікаційні вимоги до керівника закладу освіти.

Посаду керівника закладу загальної середньої освіти може займати особа, яка є громадянином України, вільно володіє державною мовою, має вищу освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менше трьох років, організаторські здібності, стан фізичного і психічного здоров'я, що не перешкоджає виконанню професійних обов'язків.

4. Перелік документів, які необхідно подати для участі в конкурсі.

Кандидати на посаду керівника закладу загальної середньої освіти подають до конкурсної комісії такі документи:

  • заяву про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;

  • автобіографію та/або резюме (за вибором учасника конкурсу);

  • копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;

  • копію документа про вищу освіту (з додатком, що є його невід'ємною частиною) не нижче ступеня магістра (спеціаліста);

  • копію трудової книжки чи інших документів, що підтверджують стаж педагогічної роботи не менше трьох років на момент їх подання;

  • довідку про відсутність судимості*;

  • довідку від Національної поліції України про відсутність правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством, булінгом (цькуванням) або жорстоким поводженням із дітьми*;

  • державний сертифікат про рівень володіння державною мовою, виданий Національною комісією зі стандартів державної мови, відповідно до закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»

  • довідка про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду;

  • мотиваційний лист, складений у довільній формі.

*Документи мають бути видані не раніше ніж за 30 календарних днів
 
до дати подання.

Особа, яка подає документи, відповідає за достовірність поданої нею інформації. Також особа може подавати інші документи, що підтверджують її професійні та/або моральні якості.

5. Дата, місце та етапи проведення конкурсного відбору.

Подання документів здійснюється за адресою: 81300, Львівська область, 
 
м. Мостиська, вул. Грушевського, 22 (кабінет 63, четвертий поверх) – відділ освіти Гуманітарного управління Мостиської міської ради Львівської області (уповноваженій особі – Гамарській Ірині Ігорівні).

       За рішенням конкурсної комісії про час і місце проведення конкурсного відбору буде повідомлено додатково на електронну адресу, зазначену кандидатом у заяві про участь у конкурсі.

Конкурсний відбір включає такі етапи:

  • 01.05.2026 р. - 20.05.2026 р. – прийом документів від кандидатів;

  • 27.05.2026 р. - 28.05.2026 р. – вивчення конкурсною комісією поданих документів, мотиваційного листа та оприлюднення переліку осіб, допущених до участі у конкурсному відборі;

  • 15.06.2026 р. – проведення конкурсного відбору на зайняття посади директора Чернівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Т.Г. Шевченка Мостиської міської ради Львівської області;

  • До 17.06.2026 р. – визначення конкурсною комісією переможця конкурсу або визнання конкурсу таким, що не відбувся, та оприлюднення результатів конкурсу на веб-сайтах.

6. Прізвище ім'я, по батькові, номер телефону та адреса електронної пошти особи, яка надає додаткову інформацію про конкурсний відбір:

Гамарська Ірина Ігорівна, телефон: (098) 386 70 33, e-mail: gu-mmrlo@ukr.net 




Соціальні мережі, месенджери та онлайн-ігри давно стали частиною життя підлітків. Разом із можливостями інтернет несе й серйозні загрози — від шахрайства до спроб вербування. Саме про це у доступній та зрозумілій формі розповідає новий навчально-ігровий мінісеріал «Безпека в мережі», створений у Львові для учнів середніх і старших класів

Проєкт реалізували Благодійний фонд «Україна здатна» та Громадська організація «Цифровий слід». У центрі уваги — реальні ситуації, з якими можуть зіткнутися школярі під час користування інтернетом. У серіалі їх не повчають і не залякують — натомість показують знайомі життєві історії та пояснюють, як правильно діяти.

Мінісеріал складається з двох частин: окремо для учнів середніх і старших класів. Кожна частина містить по чотири епізоди. У відео моделюють типові онлайн-ризики — підозрілі знайомства, маніпуляції, сумнівні пропозиції та спроби втягнути підлітків у небезпечні дії. Наприкінці перегляду учасники можуть пройти коротке анонімне тестування, щоб перевірити й закріпити знання.

Актуальність проєкту підтверджує і статистика: за даними Служби безпеки України, лише за рік зафіксовано понад 600 диверсій, здійснених через вербування в соцмережах. Кожен п’ятий виконавець таких дій — підліток. Саме тому автори серіалу роблять акцент не лише на загальній онлайн-безпеці, а й на вмінні розпізнавати небезпечні контакти та уникати співпраці з представниками країни-агресора.

Одна з особливостей мінісеріалу — те, що про правила цифрової безпеки розповідають самі школярі. У кадрі — ровесники глядачів, а не дорослі експерти. Такий формат допомагає краще сприймати інформацію й викликає довіру.

Проєкт створили з урахуванням віку, інтересів та викликів сучасних підлітків 10–18 років. Над його реалізацією працювали спеціалісти фонду та експерти громадської організації за підтримки Управління СБУ у Львівській

області, Департаменту освіти та науки Львівської обласної військової адміністрації, а також Департаменту освіти та культури Львівської міської ради.

Мінісеріал «Безпека в мережі» призначений для показу в школах, ліцеях, гімназіях та закладах позашкільної освіти. Його також можна переглянути онлайн — у відкритому доступі на YouTube за посиланням: 

https://youtu.be/ULI71a5kRUc?list=PL6HfN6KnAX_wOH8KynFUJ-rOjt5FBRvKQ

Автори переконані: уміння критично мислити, бути уважним в інтернеті та вчасно розпізнавати загрозу сьогодні є не менш важливими, ніж знання з будь-якого шкільного предмета.

Важливим аспектом використання програмного забезпечення в галузі освіти є забезпечення інформаційної безпеки під час онлайн-роботи учнів і вчителів, у процесах самонавчання та дистанційного навчання. З метою підвищення рівня безпеки цифрового освітнього середовища Українська дистанційна школа регулярно проводить заходи, спрямовані на посилення захисту персональних даних, підвищення цифрової грамотності учасників освітнього процесу та мінімізацію технічних, організаційних і контентних ризиків під час використання освітніх онлайн-платформ і сервісів.


 Про освітній серіал «ДезінFAKEкція» 

Міністерством цифрової трансформації України спільно з Центром протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України розроблено освітній серіал «ДезінFAKEкція» (далі – серіал). Серіал навчає користувачів критично мислити, розпізнавати фейки й маніпуляції, розуміти методи та інструменти пропаганди; надає інформацію про основні види дезінформації та засоби протидії шкідливому інформаційному впливу. У серіалі також наводяться наочні приклади інформаційної війни рф проти України і роз’яснюється, як кожен може долучитися до інформаційного спротиву. Серіал розміщено на порталі Дія. Освіта за посиланням: https://osvita.diia.gov.ua/courses/disinfaketion